Начальник САД Василь Буджак: Поточний середній ремонт одного кілометра дороги обходиться від 6-ти до 9-ти мільйонів

Через місяць після призначення «Версії» взяли в нього інтерв’ю. Минув майже рік після перебування Василя Буджака на посаді й наш кореспондент знову зустрівся з ним.

 Пройшов майже рік, з того моменту, як ви на посаді. Що вдалося зробити за цей час?

По-перше, ми притримуємося тієї стратегії, яку вироблено в області щодо ремонту доріг. Ця стратегія витримала випробування часом. Можна також констатувати, що ця стратегія знайшла (в більшості) підтримку громадськості.

Звичайно, що нарікання є, звичайно, що ми за цей період часу зробили дуже мало, але сам підхід, постановка і той шлях, яким ми йдемо, цілком вірний. Про що мова? Про ремонт доріг за сучасною технологією – це дає результат. Як показник, я навів би приклад моєї зустрічі з сільськими головами Косівського району, котра відбулася 19 липня. Я відчув різницю між тим, як вони зустрічали мене майже рік тому і як зараз ми поспілкувалися – помітні позитивні зрушення.

Тобто, це свідчить про те, що на Косівщині з дорогами все добре?

Ми закінчили ремонт дороги (16 км) від Стопчатова до Косова. Восени були нарікання, що дорогу погано роблять, що вона разом зі снігом зійде, були нарікання, що ми пізно її почали робити, вже під зиму, що воно по технології буде недобре. Але зима пройшла, ті роботи, які були виконані восени, виявилися якісними і цього року ми закінчили з верхнім шаром, в результаті маємо добру дорогу від Стопчатова до Косова. Зараз працюємо від Косова до Верховини.

Ці дороги вже робляться за новітніми технологіями?

Ці дороги, ми робимо не по технології холодного ресалтінгу, а методом укріплення дорожнього полотна двома шарами асфальту. Це гірська місцевість, там такий підхід.

Не «пливуть» дороги, як це можна спостерігати в Івано-Франківську?

Я не буду оцінювати чужу роботу – у нас своїх недоліків вистачає, але ті дороги, які ми вже зробили, то там все відповідає стандартам і якості. У нас дороги не «пливуть».

Є нарікання, якраз стосовно гірських доріг, що там немає водовідведення ніякого. Що ви на це скажете?

В принципі, в горах взагалі своя специфіка і складність щодо доріг. В тому числі й з водовідведенням. Крім того, у нас в горах є дуже багато мостів, які потребують ремонту, є потреба також в багатьох місцях робити берегоукріплення. Але ми повинні розуміти, що ми проводимо поточний ремонт доріг, а не проводимо капітальний ремонт чи реконструкцію. А що таке поточний ремонт? Це – по діючій дорозі відбувається її покращення. Тобто, ми не можемо робити більше, ніж передбачено саме поточним ремонтом.

А як, в такому випадку, ви виходити з ситуації з мостами? Робити до мосту і за ним?

У нас, поки що, немає таких ділянок, де не можна робити. Наприклад, якщо взяти дорогу Р-24, то ми ж не всю дорогу ремонтуємо. Ми ремонтуємо на трьох ділянках. Вони вибрані, в тому числі й тому, що там нормальна інфраструктура.

Якраз стосовно Р-24 є багато нарікань. Мовляв і на під’їзді до Ворохти дорога вбита, і зроблена лише частина від повороту на базу відпочинку «Заросляк» до Ворохти (лише ямковий ремонт), та й в самій Ворохті яма на ямі?

По Ворохті в нас проведено тендер на поточний середній ремонт, але немає фінансування під цей тендер. Тобто, в нас немає можливості робити там поточний середній ремонт. Тому ми там робимо лише поточний дрібний ремонт, а це є ліквідація аварійності на дорозі – ліквідація ям. І в порівнянні з тим, що було, сьогодні у Ворохту вже можна заїхати безпечно. Ям на під’їзді до Ворохти немає ні з одного, ні з іншого боку. По самій Ворохті ми також зробили вже дуже багато роботи. Фактично, центр вже нормальний, від 10-го до 14-го кілометра (це якраз підніжжя Говерли) відремонтували. Від 10-го кілометра до повороту на Говерлу теж відремонтували і зараз «Івано-Франківський облавтодор» (а саме вони займаються там ремонтом) йде від 10-го кілометра до центру міста. Ми сподіваємось, що протягом тижня ми там роботи закінчимо. Але, підкреслюю, мова йде про дрібний ремонт, бо для середнього ремонту немає фінансування.

Чи ремонтується така дорога, як Долина-Вишків?

Це дорога Долина – Хуст, дорога Р-21. Дорога, котра входить в п’ятірку першочергових. Але й там, на жаль, немає коштів на поточний середній ремонт і ми її ремонтуємо поточним дрібним. Було багато нарікань з боку громадськості, водіїв, що не так все робиться… Вони б хотіли, звичайно, такого ремонту, як Івано-Франківськ – Львів, чи Івано-Франківськ – Чернівці. Всі б такого хотіли, але, на жаль, таких коштів немає, тому ми там лише ліквідовуємо аварійну ямковість, даємо нормальний проїзд, розробляємо документацію, будемо проводити тендер, закупівлю з тим, щоб все таки цю дорогу відремонтувати як слід.

А така дорога, як Н-10, особливо на відтинку Долина – Брошнів-Осада?

Ця дорога йде від Стрия до Чернівців, від Чернівців до Мамалиги, а на нашій ділянці – від Болехова до Снятина, через Калуш, Долину… На згаданому відтинку дорога дійсно ще не відремонтована. Але цього року передбачений її ремонт, на це виділені кошти. Щоправда коштів недостатньо, але проблемні ділянки ми будемо ремонтувати.

Тобто, можна зрозуміти так, що коштів на повноцінний ремонт доріг не вистачає?

Їх не вистачає ніде і ніколи.

Дуже багато писали та говорили про те, що на ремонт доріг цього року виділено шалені гроші. Що, не вистачило?

Давайте рахувати. Поточний середній ремонт одного кілометра дороги по сучасній технології обходиться від 6-ти до 9-ти мільйонів, залежно від ширини дороги. У нас дороги шість метрів шириною, десь шість з половиною, десь вісім-дев’ять. У нас в області 4 000 кілометрів доріг. Всі дороги потребують ремонту.

Взяти дорогу Івано-Франківськ – Львів. Ми все зробили й залишилося три невідремонтовані ділянки – Галич – Більшівці, Підкамінь і Вікторів. І хотілося б зробити їх вже, але… Ми отримуємо на ремонт доріг десь 8-12% від потреби в рік. Ця цифра мало чим відрізняється від середнього показника по Україні.

Чи лобіюють, в такому випадку, народні депутати, які представляють той чи інший район області у Верховній раді, виділення коштів на ремонт доріг?

Власне, на цей рік ми знову отримали велику суму коштів (по відношенню до інших областей). Більше отримала лише Львівська область – за рахунок перерозподілу державного бюджету в частині митного збору. Львівська, Закарпатська, Волинська і, здається, Одеська область мають додаткове фінансування від митниці. А якщо порівняти без митного збору, то Івано-Франківська область, завдяки нашим депутатам, має найкращі результати. Ми маємо, в середньому, 126 тисяч гривень на один кілометр. Тоді, як друга після нас Дніпровська область – має 52 тисячі. Тут гріх нам нарікати. Все таки наші депутати домоглися того, щоб ми продовжили ті роботи, які розпочали в минулому році.

А співфінансування з територіальними громадами, через чию територію проходить ремонтована дорога, працює?

Якщо минулого року ми просили співфінансування в громад, то цього року, 18 червня, Уряд видав постанову, якою зобов’язав територіальні громади дофінансовувати ремонт доріг в межах не менше 10% від вартості ремонту. І це вже є підставою, щоб державний бюджет не виділив гроші на ремонт дороги, якщо територіальна громада відмовляється від співфінансування. По суті – це палка о двох кінцях.

Громади йдуть назустріч, чи виражають невдоволення?

По-перше, громади вважають, що, якщо дороги державні, то й ремонтувати їх потрібно за рахунок державного бюджету. А по-друге, є громади, які не мають коштів собі на зарплату – і це теж правда. Гадаю, що це, в свою чергу, підштовхне громади до об’єднання в нові територіальні громади (як це передбачено законом про децентралізацію).

А що, дійсно, робити, якщо громада не має грошей на співфінансування, кабмін, відповідно, не виділяє коштів, а дорогу ремонтувати треба?

Гадаю, що ті кошти, котрі були виділені до постанови Кабінету міністрів, нам поступлять, але в нас «зависає» 200 мільйонів гривень, які передбачені на друге півріччя, а це, власне, – завершення ремонту моста в Драгомирчанах, ремонт моста у Раковці та дофінансування ремонту доріг Н-10, Р-24. Наразі, відбулася спільна нарада САД та облдержадміністрації й ми спільно шукаємо як знайти кошти, щоб і ці 200 мільйонів освоїти. Нам потрібно зараз, кров з носу, знайти в області ці 20 мільйонів – як з місцевих рад, так і з обласного та районних бюджетів.

А сама Служба автомобільних доріг нормально фінансується? Бо ходили чутки, що у вас затримки зарплат?

У нас в ДП «Івано-Франківськоблавтодор» була заборгованість по заробітній платі. В квітні місяці вони всю заборгованість погасили і САД їм в цьому сприяла. По самій Службі у нас, на жаль, є певні зобов’язання (навіть не стільки наші, скільки Міністерства фінансів, Укравтодору) з повернення боргів минулих років. Особливо після повеневих робіт. Є заборгованості, тож деякі підрядні організації подавали на нас до суду, блокували нашу роботу, але ми всі ці питання вирішуємо і зараз великих проблем немає.

Стосовно дороги Р-21, ви згадали про тендер. Як зробити, щоб тендери проходили без втручання народних депутатів, як це було минулого року?

Дійсно, минулого року тут були певні протистояння, нарікання. В цьому році у нас, поки що, конфліктів не було. Всі процедури проходять у відкритому режимі, он-лайн трансляція йде на Youtube. А з 1-го серпня ми заходимо в систему ProZorro https://prozorro.gov.ua/ , де будуть всі закупівлі, в тому числі й на послуги та ремонтні роботи.

Тобто, – це унеможливить відмивання будь-яких коштів?

Абсолютно.

Які у вас вимоги до фірм, які виконують ремонтні роботи?

У нас єдина вимога – це якість робіт. Проконтролювати, не допустити, щоб зіграв негативну роль людський фактор. Щоб асфальтоукладальник чи дорожній робітник не допустив браку в роботі. У нас є інженери-інспектори, котрі постійно на дорозі, для контролю кожен заступник має свою ділянку, на якій він відповідає за той, чи інший, вид робіт.

Що ж, залишається лише побажати вам успіхів. Дякую за розмову.