Інтернет-газета Версії у своїй новій рубриці запропонувала мешканцям Прикарпаття висловити факти та свої думки щодо діяльності можновладців Івано-Франківська. На нашу електронну пошту та у коментарях до першої публікації рубрики, надійшла велика кількість дописів та запитань, щодо діяльності начальника управління освіти і науки виконкому Івано-Франківської міської ради Наталія Микули. З ними ми і звернулись до головної освітянки міста.
Ми стараємося бути об’єктивними і тому дали можливість відповісти Наталії Микулі на запитання наших читачів. Дякуємо пані Наталії за те, що виділила для нас час і дала свої коментарі.
Чому Ви вирішили написати заяву на звільнення із посади начальника управління освіти і науки виконкому Івано-Франківської міської ради?
Важко працювати стало, втомилася морально. Приходиться вирішувати дуже багато питань, які не завжди залежать від начальника управління освіти, як посадової особи. Це суто людський фактор. Десь воно назбиралося і змучуєшся.
Багатьох наших читачів цікавить ефективність проекту “Електронної реєстрації дітей в дитячих навчальних закладах”, адже мешканці Івано-Франківська мають немало проблем з влаштуванням дітей в садочках. Як відомо, на сесії проект рішення по даному питанню вносила депутат Оксана Савчук, а не начальник профільного управління. Читачів цікавить чи втілювався цей проект в життя під впливом ВО “Свободи”?
Із авторами проекту цієї програми проводились круглі столи, ми обговорювали питання. Автори десь мабуть не завжди прислухались до нашої думки, десь не завжди використали наше бачення. Та консультації вони у нас брали, проводились засідання. Звичайно були допущені певні недоліки авторами проекту. Але можна було нічого не робити і тоді би не було ніяких зауважень. Якби уже були напрацьовані якісь системи було б легше. А так – ми першопрохідці. Наприклад Києву легше – вони до нас зверталися і тепер звичайно зроблять менше помилок.
Зараз в Івано-Франківську багато приміщень колишніх садочків, використовуються за іншим призначенням. Що робило управління освіти і науки, для того, щоб повернути ці приміщення для використання під дошкільні навчальні заклади?
Ми підняли всю архівну документацію. Де були садочки, в які руки вони відійшли, коли були продані. Практично всі садочки комунальної власності міста збереглися. Найбільше, звичайно, було втрачено відомчі садочки. Їх мали право не віддавати. Колись багато садочків було тому, що вони були у власності заводів. Втім, є випадки коли заводи віддають приміщення садочків у комунальну власність міста. Зараз, наприклад, розглядається питання повернення садочка на Хоткевича, який був у власності Львівської залізниці.
Одне єдине приміщення колишнього садочка, яке є комунальній власності міста не є дошкільним навчальним закладом. Воно було надане міському центру зайнятості. Також там знаходиться Івано-Франківський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді і притулок для неповнолітніх. Тобто є три організації.Ще минулого року ми зверталися з офіційним листом в центр зайнятості з приводу того, що настав час, що треба повертати приміщення. І зараз є таке питання, чи висиляти притулок для дітей. Куди? Ми розуміємо, що це не зовсім наше питання, але треба роздумувати про це. Так само обласний еколого-натуралістичний центр.
Багато ведеться розмов про приміщення на вул. Степана Бандери, 10а. Там колись також був садочок, а зараз знаходиться управління освіти і науки. Я казала і кажу – питань немає. Тільки шукайте нове приміщення і фонд комунальної власності каже, щоб управління вибиралось – ми завтра зібрались і переїхали в яке нам дали приміщення.
Чи можете Ви оцінити в контексті співпраці із вами, діяльність ВО “Свобода” та міського голови Віктора Анушкевичуса?
Я взагалі людина аполітична. Я не зациклююся на співпраці з ВО “Свобода” чи там з “УДАР”-ом, чи з Партією Регіонів. За час як я є начальником управління освіти говорили, що Микула і в Пратії Регіонів, і що в Микули чоловік в “Свободі” і в Микули ще там щось.
Я людина, яка наслідує єдину політичну партію, яка називається освіта. І тому готова співпрацювати з усіма політичними силами, які зацікавлені в тому, щоб був розвиток освіти. Телефоную пану Федьківу, як депутату міської ради, кажу: “Пане Богдане, будьте добрі. Така ситуація, в такій школі… Допоможіть будь ласка”, телефоную до пана Юрія Петрушка – інша політична партія: “Пане Юрій, дивіться, є така ситуація… Може б ви допомогли?”, телефоную і до Ігоря Прокопіва і до Володимира Чорноуса. В мене немає, що тих люблю, а тих – ні. Я готова співпрацювати з тими людьми, які за освіту.
Кого Ви бачите своїм наступником на посаді начальника управління освіти і науки виконкому Івано-Франківської міської ради?
Це прерогатива міського голови. Міський голова має консультацію, має людей. Думаю оберуть достойну кандидатуру. Найперше – це людина, яка має дуже добре знати освіту. Ця людина має пройти всі рівні освіти: від рядового вчителя і до заступника начальника управління. Це людина, яка пройшла школу, яка може прийти до вчителів і може говорити з ними на рівних.
