Рейдерське захоплення «тітушками» землі на Прикарпатті: хто покладе крапку? (розслідування)

Проте, це тільки «вершина айсберга» у цій заплутаній історії, яка триває, задумайтесь, вже близько 30-ти років.

Нагадаємо, між Івано-Франківськрибоохороною та ТзОВ “Рибгосп Бурштинський” існує тривала суперечка з приводу земельної ділянки, якою держрибоохорона користується з 1986 року і до цього часу не може оформити у власність через те, що рибгосп має державний акт на право користування землею, в якому вписана земельна ділянка рибоохоронного пункту. Але є велике АЛЕ! Земельна ділянка то вписана, але ким?

Почнемо з початку.

Суперечка триває через земельну ділянку площею 0,5367 га, якою з 1986 року користується управління Івано-Франківськрибоохорони та вже тривалий час намагається зробити документи на право власності землі. По законодавству, щоб це зробити треба погодити межі земельної ділянки з сусідами, а по-сусідству там якраз землі Рибгоспу (які, до речі, і виступають другою стороною у конфлікті), які не дають погодження меж земельної ділянки. Хоча рибінспекція ще у 1993 році отримала план відводу землі під будівництво, погоджений директором Бурштинської ДРЕС та головоюю міськради Бурштина

Далі за хронологією пропонуємо Вашій увазі наступний документ: Державний акт на право постійного користування землею №000606, який у 1996 році видано Рибгоспу «Галицький», де спірна територія 0,5367 га вписана темнішим чорнилом (можливо паста у ручці закінчилась, тому скористались іншою?), але чомусь у опис меж в документі ділянку №2 (це спірна територія 0,5367 га) не вписали.

Також є фото державного акту на право постійного користування землею №000607, де та ж сама історія з різним чорнилом.

З цього приводу Івано-Франківське обласне управління земельних ресурсів у 2001 році виявило, що держрибгоспу «Галицький» видано державний акт на право користування землею ІІ-ІФ 000606 без відповідного рішення: в держакті та книзі реєстрації держактів не вказано, згідно якого рішення надана ділянка №1. Також виявлено, що в книгу реєстрації безпідставно внесені зміни в площі ділянки. Без відповідної проектно-технічної документації внесено ділянку №2 площею 0,5367 га (спірна територія) в Державний акт, тому зобов’язали провести службове розслідування.

А рибінспекції вказали звернутись з клопотанням до облдержадміністрації про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки. Та до клопотання додати план земельної ділянки, погоджений з Бурштинською міськрадою.

У червні 2002 року Бурштинська міська рада прийняла рішення про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки облдержрибінспекції.

А в 2003 році був складений акт обстеження спірної ділянки, де комісія з семи посадовців постановила, що вказана ділянка площею 0,54 га пропонується для надання у постійне користування Івано-Франківській облдержінспекції.

У вересні 2003 року Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області та Екологічна інспекція в Галицькому районі надали висновок №92 про відвід земельної (спірної) ділянки під будівництво об’єктів.

У листопаді 2007 року Бурштинська міськрадаприйняла рішення, згідно якого надала дозвіл Івано-Франківськрибоохороні на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,54 га на березі Бурштинського водосховища між територіями рибгоспу «Галицький» та гідромеханізацією, для забезпечення та функціонування Бурштинського рибоохоронного пункту.

У нашому розпорядженні є документ 2008 року з Державного агенства земельних ресурсів України, де вказані земельні ділянки, що належать рибгоспу «Галицький», але спірна територія площею 0,54 га там не числиться…

То яким чином ця земельна ділянка з’явилась у Держактах на право користування 1996 року, і якщо вона там була зазначена на той час, станом на 1996 рік, то яким чином Бурштинська міська рада прийняла вже вказані рішення? На якій підставі екологічна інспекція надала вже згаданий висновок? Як сім посадовців складали акт обстеження спірної ділянки, якщо вона була вже у чиїсь власності. Ключове слово тут “якщо”…

До журналістів Версій потрапив документ, який пояснює цю ситуацію. Івано-Франківськаоблземдержінспекція провела перевірку дотримання вимог земельного законодавства при наданні у користування земельної ділянки площею 0,51 га Рибгоспу «Галицький».

В документі вказано, що на земельну ділянку площею 0,5367 га (наша спірна ділянка, – ред.) технічна документація із землеустрою відсутня. Також встановлено, що Бурштинською селищною радою рішень про передачу земельної ділянки площею 0,5367 га Рибгоспу «Галицький» не приймалося. Враховуючи вище вказане, державні акти на право постійного користування землею серія ІІ-ІФ №000607, ІІ-ІФ №000606 від 02.04.1996 року та серія ІІ-ІФ №000606 від 2000 року містять ознаки підробки, видані безпідставно з порушенням вимог ст.ст. 7,9,19 Земельного кодексу України в редакції 1992 року.

Тепер стає більш зрозуміло звідки те темніше чорнило в державному акті 1996 року.

Але повернемось до рейдерського захоплення рибоохоронного пункту Івано-Франківськрибоохорони (м. Бурштин), про яке Версії вже повідомляли.

Винуватець захоплення Віктор Матейко дав коментар одному з місцевих сайтів про ці події, пояснивши, що діяли вони законно, адже у них на руках є державний акт, виданий у 1996 році (про достовірність якого згадувалось вище, – ред.) Також пан Віктор запевнив, що Івано-Франківський господарський суд визнав цей акт дійсним. Львівський суд також це підтвердив. Проте давайте глянемо на рішення господарського суду Івано-Франківської області. В ньому йдеться про те, що при огляді державних актів серії ІІ-ІФ №000606 та серії ІІ-ІФ №000607, як двох примірників даного документа, один з яких зберігається в Бурштинській міській раді, а інший у землекористувача, судом встановлено, що у даних документах відображена, зокрема, земельна ділянка №3, площею 0,5367 га. В примірнику Бурштинської міської ради містяться відмітки про закреслення меж вказаної земельної ділянки.

Проте хто і на якій підставі зробив дані відмітки, позивач пояснити не може. А Львівський апеляційний суд постановив, що спори про визнання недійсними державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ІФ №000606 та серії ІІ-ІФ №000607 непідвідомчі господарським судам України.

Отже в рішеннях суду на які спирається пан Матейко, нічого не вказано про те, що земельна ділянка, якою користувалась Івано-Франківська рибоохорона належить Рибгоспові. Крім цього, існує законний порядок передачі земельної ділянки користувачу, тобто це повинно було бути зроблено в присутності судового виконавця або представників органів юстиції, але аж ніяк не силовим захопленням. Як будуть розготратися події далі – складно сказати, багато чого залежить у від рішень судів і від правоохоронців і від обласної влади, яка чомусь мовчить. Тому очевидно, що справа ще не дійшла до свого логічного завершення.