Резиденція «Синьогора» в Гуті (фото)

Вже всі українці певно бачили фото й відео репортажі з Межигір’я. І практично у всіх виникали питання «Для чого це все?» і «Що з цим робити?».

І хоча президентська резиденція в Гуті перебуває в державній власності, ці два питання залишаються актуальними і для неї.

Резиденцію в Гуті збудував Леонід Кучма.

Отой палац зведений за примхою другого президента, який захотів мати собі таку не малесеньку (5 тисяч квадратних метрів) державну дачку в Карпатах.

Гута – останній населений пункт на шляху в Горгани, далі лише скелі.

Наприкінці 2002 року за рішенням депутатів Івано-Франківської обласної ради президентська резиденція отримала в користування понад десять тисяч гектарів карпатських лісів. Тоді ж, 12 грудня 2002 року Янукович (обіймаючи посаду прем’єр міністра) підписав урядове розпорядження № 690-р. Цим документом “Синьогора” була подарована Державному управлінню справами.

Леонід Кучма в резиденції бувати полюбляв. Особливо взимку.

Вперше Леонід Данилович відвідав “Синьогору” перед відкриттям першого фестивалю “​​Родослав”, в жовтні 2001 року, що дивовижним чином співпало з днем народження Михайла Вишиванюка. Кажуть була гучна гулянка.

Полюбляв бувати в резиденції Віктор Ющенко. За свідченням одного з працівників, Ющенко переважно бував там на Різдвяні свята, влаштовуючи банкети в стилізованому під гуцульську хату будиночку.

А ще в президентській резиденції для чогось утримують диких тварин. Нещасні ведмеді в тісних брудних вольєрах біля входу в резиденцію вже відомі всім, тому я їх навіть не фотографував.

Є там і фазани, й гірські барани, і якісь порожні вольєри. Але найцинічнішим виглядає вольєр з дикими кабанами, навколо якого встановлена вишки для стрільби. Назвати полюванням відстріл беззахисних тварин, котрі навіть не мають можливості втекти, не можна. Це звичайне вбивство.

Тим не менше наші президенти та їхні гості не гребували такою розвагою. Перед «гуцульським» будиночком були спеціальні навіси з металевими гаками на які підвішували туші вбитих тварин. Тут же були столи для свіжування.

Янукович за чотири роки свого правління був в Гуті всього один раз. Тим не менше саме за його вказівкою збудували (замість старої колиби) новий ресторан, критий тенісний корт, прибудову до мисливського будиночка. Ні першим, ні другим, ні третім Янукович так жодного разу і не скористався. Ага, ще замість альтанки на березі озера «набожний» Янукович наказав збудувати капличку, в якій також жодного разу не помолився.

Коли покидаєш резиденцію, то питання «Для чого це все?» і «Що з цим робити?» тебе не полишають.

Для чого? Щоб президент під час зимових вакацій влаштовував тут гучні гулянки з любими друзями чи соратниками. Адже за весь час існування резиденції там побувало лише два офіційних візити – польських президента та прем’єр міністра, та президента Грузії.

Що з цим робити? Питання не з легких, бо весь цей палац годиться хіба на те, щоб вдовольняти збочені прагнення високопосадовців демонструвати багатство.

Далі лише фотографії з коментарями.

 Вхід в резиденцію

 За входом спостерігає камера

Перший вольєр. Порожній

 Вольєр з фазанами. Вхід до нього нагадує ворота в поганське капище

 Вдалечині вже видно темний замок. Виглядає зловіщо

 Перше озеро повністю покрите кригою

 Будиночок для охорони. Їх кілька таких на території

 Задня сторона палацу в різних ракурсах

Підйомник в гори

 Тут ще продовжуються якісь ремонти

 Підбираємося до центрального входу

Центральний вхід в резиденцію

 Двері центрального входу

На вулиці +2⁰С

 Та сама капличка, збудована за наказом Януковича

 Гранітні кулі. Не закріплені. Тримаються в спеціальних виїмках завдяки власній вазі

 Прикрашена до нового року жива ялинка. Нікому познімати прикраси

 Ще кілька фото

Загальний вигляд

 Ресторан збудований Януковичем

 Прибудова до мисливського будиночка

Критий тенісний корт. Захцянка Януковича. Будиночок для переодягання з’єднаний з кортом критим проходом. Цими м’ячами ніхто не скористався? Столик для відпочинку

Вертолітний майданчик

 От кому тут добре – так це гірським баранам. У них величезна огорожена територія (паркан тягнеться кудись вгору й зникає серед дерев)

Над всім цим приспущений український прапор з жалобною стрічкою