Судова епопея
Вже два роки тривають судові процеси між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківської єпархією Української православної церкви (Московського патріархату). Предметом позову стало приміщення в центрі міста, де на даний час розміщений Спасо-Преображенський храм та канцелярія єпархії.
Спочатку виконавчий комітет вимагав визнання договору оренди недійсним, та Феміда стала на бік єпархії.
«В нас є різні судові позови. Перші стосувався розірвання договору оренди в зв’язку з тим, що Московським патріархатом не виконувались умови цього договору. Вони були зобов’язані застрахувати об’єкт і оформити земельну ділянку. Ще з 2006 року цього зроблено не було», – повідомила Версіям Надія Кедик, директор департаменту правової політики Івано-Франківської міської ради.
В міській раді підготували інший позов – про розірвання договору. Підстава – невиконання єпархією УПЦ Московського патріархату своїх зобов’язань.
«Це приміщення належить територіальній громаді міста Івано-Франківська. Московський патріархат його просто орендує. З 2006 року, відколи вони стали орендарем, їм було відомо, що приміщення надане в оренду тимчасово. І головною умовою було те, що вони мають право займати це приміщення, поки не розпочнеться будівництво на вказаному місці дитячого садочка, – пояснила Надія Кедик. – На сьогоднішній день вже є можливість розпочати будівництво на вулиці Чорновола. Відповідно було отримано дозвільні документи на початок вказаного будівництва. Відтак ми звернулись щодо припинення договору оренди нежитлових приміщень. Наскільки ми розуміємо, Московський патріархат не має наміру їх звільняти, тому зараз цю справу розглядає суд».
Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову.
А от Львівський апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу виконавчого комітету.
Отож з 2 листопада 2016 року постанова, згідно з якою договір оренди між містом та церквою повинен бути розірваний, набула законної сили і виконавчий комітет направив в єпархію листа з вимогою звільнити орендовані приміщення за адресою Чорновола 6 та Чорновола 6Б.
Проте в єпархії заявили про порушення конституційних прав парафіян та подали скаргу у Вищий господарський суд України,
«Це є повна дискримінація та порушення конституційних прав на вільне віросповідання. Бо, розглядаючи життя інших конфесій у Франківську, можна побачити, що всі задоволені храмами, які надані у єпархіальне управління. Ми також не є поза законом, – прокоментували ситуацію в інформаційному відділі Івано-Франківської єпархії УПЦ . – Міській владі треба знайти консенсус з віруючими, які моляться в храмі вже 25 років».
SOS: захистіть наші права
Представники УПЦ направляли листа Президенту України Петру Порошенку та неодноразово звертались до міжнародних організацій.
Остання така зустріч відбулася 5 січня 2016 року в офісі Місії ОБСЄ в Івано-Франківську. Працівники Івано-Франківської єпархії обговорили з представниками Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ питання стану релігійної свободи, дотримання прав віруючих в місті Івано-Франківську і на Прикарпатті.
Один храм на 4 громади – не замало?
За словами представника єпархії в Івано-Франківську функціонують 2 храми УПЦ (Московського патріархату) – Спасо-Преображенський храм на Чорновола та Храм Різдва Христового на Довженка. В цих храмах моляться 4 парафіяльні громади.
«Якщо складеться така ситуація, що нас захочуть виселити, в нас просто не буде де розмістити цих людей. Ми згідні орендувати, ми згідні навіть викупити цю земельну ділянку. Але поки йде судовий процес, це зробити неможливо, – заявив представник інформаційного відділу. – Люди моляться в цьому храмі 25 років – вже чверть століття. Там є хрест, там є престол, там є святині. Я, як священик, не буду виносити ні престол, ні хрест зрубувати чи зламувати. Мені б хотілося побачити, хто це буде робити? Чи ми повернемося знову у ті атеїстичні часи? Хотілося б, щоб цього не відбулося. Бо ми всі стараємось і намагаємось жити в духовно-моральному просторі. Тому хотілося б , щоб і надалі так залишилося. Щоб святині знову не пішли на ганебне паплюження».
Також в єпархії повідомили, що існує розпорядження міської ради про передачу це двох приміщень в центрі Франківська
«Раніше, в 90-х роках, рішенням міської влади нашим конфесіям було надано будівлю колишнього музею, де зараз автокефальна церква. І так само на Грювальдській був архів переданий. І обласна влада і міська жодного разу не виконали своїх зобов’язань», – прокоментували ситуацію в єпархії.
Церква, садок чи чергова багатоповерхівка?
В мерії апелюють тим фактом, що в місті катастрофічно не вистачає дошкільних закладів. Тому після звільнення приміщення Свято-Преображенського храму на його місці планують відновити дитячий садок, який функціонував тут до початку 90-х років.
В єпархії повідомили, що вони неодноразово висловлювалися про те, щоб побудувати садочок поруч з храмом. Проте діалогу з владою не вийшло.
«Це настільки заплутана історія. Переглядаючи документи ми не можемо дізнатися, що там міська влада хоче будувати. Тому що спочатку вони хотіли багатоповерхівку, потім – реабілітаційний центр, на даний момент – садочок. А насправді, що там буде – відповідь не дана», – прокоментували в інформаційному відділі.
Версії звернулись в департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини, щоб з’ясувати, чи дійсно вже готовий проект дитячого садочка, який планують звести на Чорновола, 6. Проте якраз напередодні очільник департаменту Дмитро Нижник пішов у чергову відпустку. А за словами його заступника Олега Барана, тільки директор міг мати відомості, чи взагалі існує проект дошкільного закладу.
Оренда за 500 гривень за рік
Як зауважив Володимир Кушніренко, засновник та керівник інформаційного проекту «Побудовано в Івано-Франківську», за умовами договору єпархія мала звільнити приміщення колишнього садка, коли побудує церкву.
«За договором, дія оренди мала припинитися, коли єпархія побудує поруч нову церкву, адреса якої мала би бути Чорновола,6 Б. Проте будівництво досі не розпочате, – розповів Володимир Кушніренко. – Натомість, Івано-Франківськ в цей час ще й надав єпархії УПЦ МП окрему ділянку для будівництво церкви по вул. Довженка,2. Але і після її спорудження православні приміщення дитячого садка не звільнили».
Також експерт додав, що за оренду єпархія платить смішну за нинішніми мірками ціну.
«Усі ці 10 років за оренду земельної ділянки та приміщення колишнього садка єпархія УПЦ МП платить до міського бюджету 583 гривні в рік», – прокоментував Кушніренко.
Вихід – консенсус з вигодою для усіх сторін
Засновник та керівник інформаційного проекту «Побудовано в Івано-Франківську» вважає, що найкраще – шукати компроміс.
«Вихід із ситуації лежить в двох площинах, але з одним наслідком. Перша – це площина закону. Де-юре міська влада в підсумку судових тяганин і юридичної роботи все одно виграє спір і отримає приміщення і земельну ділянку в своє розпорядження. Цей шлях буде довгий, проблематичний і супроводжуватиметься перманентними заявами із звинуваченнями з обох боків. Друга площина – це шлях порозуміння і компромісу. Це найкращий вихід із ситуації, – зауважив Володимир Кушніренко. – Впевнений, що міська влада хоче, щоб усі конфесії та течії віросповідання розвивалися і безперешкодно виконували свою Місію. Також впевнений, що православна віра не повинна виступати проти соціальних ініціатив, а тим більше, створення дитячих дошкільних закладів. Тому вихід один – консенсус з вигодою для усіх сторін, і в першу чергу – для мешканців міста».
Крапку в цій справі повинен поставити Вищий Господарський суд України. Якщо його рішення буде на користь міської ради, в єпархії обіцяють звертатись до міжнародних правозахисних організацій та державних органів влади для захисту прав вірян.
«Хочемо, щоб нас почули: кожен має право на свободу віросповідання, кожен ходить у свій храм і дорожить цим храмом, тому що храм – це є наш храм життя, – заявили у єпархії УПЦ. – Хотілося б, щоб з розумінням віднеслися до віруючих, які так само відстоюють своє право на життя у місті Івано-Франківську».
Анонім
Люблять на Прикарпатті УПЦ МП! Що правда, то правда. При такій любові про РУРСКІЙ МІР рєчі бить нє можєт.
Анонім
Смішно читати окремі коментарі: стільки ненависті і емоцій і так мало аргументів… Очевидно елементарна безграмотність і неосвіченість українців це ще та проблема. А ще гірше, коли це в парі зі злістю… Сумно.
Анонім
їм немає місця нігде, тут тимбільше…
Анонім
ІСТОРИКУ. Хто б сумнівався, що слово русин походить від слова Московія, а не від Русь. Марксизм-ленінізм викладав? А потім з початку 90-х перепрофілювався на історію?
Анонім
Всі добрезнають, що московська православна церква ніяка не церква, а підрозділ КГБ, навіть захисники, що тут пописують
Анонім
То не так вже церква є відокремлена від держави раз судиться в світському суді.
Анонім
Батюшкой масковскім чути. У Маняві був…Справжніх ченців бачив у… Скажи, чого ченець Гундяй на власній яхті дефілює? В трусах. Чого справжній ченець Гундяй повій заселив у свою квартиру в домє на Набєрєжной? Справжніх юних ченців мало? На два фронти шарашить? Батюшка, матушкє своїй вішай макарони.
Анонім
Почаївська лавра від зародження була руською і належала руській церкві, ще до того, коли москалі вкрали ім”я наше, не те, що церкву. Пізніше належала до української католицької церкви, а з окупацією москалями південної Волині наприкінці 18-го століття вкрадена, як ім”я, історія, літописи, князівська династія. Хто був у Почаєві, не міг не бути вражений татарським чумом, збудованим москалями на початку 20-го століття поряд із шикарними фасадами старої краківсько-львівської архітектури. А ті чорні хустки і спідниці, що персонал заставляє одягати на дівчат і жінок, і персонал із відставних рурскоязичних повій, і охорона із таких же кізяків. Європейськість, толерантність, компроміси. З ким? Мрійники…
історик
“коли москалі вкрали ім”я наше”
— Пардон, але “ваше ім’я”, — тобто етнонім “русини” і політонім “Русь” у вас, галичан, вкрали не “москалі”, — а якраз ваші рідні народовці (а потім їх ідейні наступники — націоналісти із ОУН та інші “патрійоти”)!.. І цей процес тривав з 90-х рр. XIX ст. (коли почали відучувати галичан від назв “Русь”, “руський”, “русин” — перевчаючи їх на “Україна”, “український”, “українець” — за допомогою перехідного терміну “Русь-Україна”/ “русько-український”) по Першу світову війну… А остаточно поховала русофільство і руську ідентичність в Галичині, як не парадоксально, — радянська влада: 1) рад. влада почала проводити курс на українізацію ЗУ, а галицькі русофіли в цей курс не вписувалися; 2) галицьке русофільство було тісно пов’язане з клерикальними колами, було носієм консерватизму і, певною мірою — аристократичних традицій, орієнтувалося скоріше на Росію зразка Рос. імперії та білоемігрантські кола: все це робило його неприйнятним для рад. влади з її жорстким войовничим атеїзмом, культом прогресу, антиаристократичністю і такій, що будувала свою ідеологію в антитезі до Рос. імперії та білого руху…
До речі, Є. Коновалець (хоч загалом це “не мій герой”) був проти усунення компонету “Русь” з назви “Русь-Україна”, — в той час як молоде покоління укр. націоналістів пристрастно бажало якнайскоріше розплюватися з етно- і політонімом “Русь” (навіть в формі “Русь-Україна”)… — А тепер їх ідейні нащадки люблять триндіти, що в них, бачте, “вкрали їхню назву”!..
Анонім
Про що ти лепечеш, “історику”. В Галичині як і у всій Україні були вимушені відмовитись від назви руський, Русь якраз і тому, що Московія вкрала нашу назву, назвавшись Росією, сфальшувала історію, не тільки намагаючись довести правонаступництво від Київської Русі, але і назвались великоросами. Хоча московити (народ моксель) ніколи до Русі не входили і нічого спільного не тільки з Руссю, але і з всім слов”янським світом не мають.
Анонім
Як жаль, що ми живемо у безбожні часи.
В Союзі люди плакали, коли з храму знімали хрест чи нищили якісь святні.
А тепер швидше на допомогу кинуться і власними руками зроблять це.
Тільки питання: для чого?
Анонім
Був декілька разів у Почаєві і Маняві до порівняння, так ось у Почаєві якраз і справжні ченці..а в іншому місці просто хлопці на жаль..і ні разу про московію не чув у Почаєві ні слова. Бог єдин для всіх і всіх нас терпіть.Схаменіться і навчіться жити у мирі і любові до всіх!
Анонім
гнати цю голоту в шию щоб нею тут і не смерділо Они там молятся за победу руского оружия
Анонім
Це ви чули, простіть на власні вуха? Чи з зомбовізора?
гість
І НЕ ОДИН РАЗ
Анонім
у другій половині 1600року за допомогою!!!!! турецького султана москва отримала спадковість від укрцеркви так що вчить МАТЧАСТЬ !!!! і доречі МОСКВА стане каталицькою –на добрий жаль–скоріше ніж УКР бо для неї це буде порятунок
історик
“у другій половині 1600року за допомогою!!!!! турецького султана москва отримала спадковість від укрцеркви так що вчить МАТЧАСТЬ !!!! ”
— Дорогенький, — це якраз ВАМ треба “вчити матчасть” ; )), — оск. перехід православної церкви Гетьманщини (Київської митрополії) під юрисдикцію Московського патріархату — це 1686 р., а не 1600-й ; )) Не кажучи вже про те, що про унію Шумлянського 1700-го р., ви напевно, взагалі ніколи не чули (не кажучи уже про конкретні обставини її впровадження)…
Анонім
у другій половині 1600року за допомогою!!!!! турецького султана москва отримала спадковість від укрцеркви так що вчить МАТЧАСТЬ !!!! і доречі МОСКВА стане каталицькою –на добрий жаль–скоріше ніж УКР бо для неї це буде порятунок
Анонім
Компроміс? А вони вибачилися за захоплення наших храмів після війни, за знищення нашої церкви? А вони повернули храми, збудовані нашими дідами, нашій церкві? Вони віддали Печерську Лавру, Почаївську Лавру? Компроміс, кажете. З ким? З ворогом, що не приховує, а демонструє свою ворожість.
історик
“А вони повернули храми, збудовані нашими дідами, нашій церкві? ”
— Ну, якщо підходити в такий спосіб, — православні можуть, напр., претедувати і на Крехівський монастир: як-не-як, він перейшов в унію аж в 1721 р., — і це при тому, що більшість церков і монастирів Львівської єпархії стали уніатськими (термін “греко-католики” з’явився лише за часів імператриці Марії-Терезії, в 1774 р., після входження Галичини до Австрії у 1772 р.) ще в 1700-1702 рр.! ; ))
Анонім
Це ви кажете, що Почаївська Лавра УГКЦ належить? Так чому ж у Франківській катедрі покривалом закрита ікона святого цього монастиря і нашого земляка родом з Коломийського району – преподобного Іова?
Подвійні стандарти, виходить? Монастир наш, а святим нашим соромимось?
Анонім
Концептуальна помилка – ділити громаду на своїх і чужих. Православні є так само українцями, частиною міської громади і корінними жителями Прикарпаття, тому такий поділ – абсурд.
Як і абсурд називати ворогом когось за релігійною ознакою.
Небажання шукати компроміс дуже нагадує середньовічну Європу, якщо Варфоломіївська ніч говорить вам про щось.
Степан
Відколи це Почаївська Лавра була Ваша
Степан
Володимир святив Русь в яку Віру та Церква Христова а не Ваша
Анонім
який компроміс і чому ця секта користується захваченими обєктами нашої громади а ще є стара наша прадідівська церква в БОГОРОДЧАНАХ КОЛОМИЇ і ми це терпимо а вони благословляють тих хто у нас стріляє на домбасі
Анонім
Ми живемо наче у європейській країні, хай сповідують свою релігію. Хто кого на війну благословляє)) не смішіть. Хіба не видно, що це війна інформаційна, ініційована іншими релігійними структурами з метою заграбастати побільше храмів. Я особисто знаю такого священника МП, що допомогає атошникам у нашому міста. Респект і уважуха)
анонім
Ви б краще почитали про історію церкви від народження Христа до сьогоднішнього часу то тоді б ваша думка змінилася.Не прогнівляйте Бога.В цьому храмі моляться наші земляки які тут народилися і виросли. Папа Римський що українець? Якщо б війна була з ними тоді що нам робити греко-католиків виганяти. Всі ми люди і всі ми образ БОЖИЙ.Нам потрібно бути добрішими один до одного, не розумію звідки це озлоблення один до одного.Цей бруд який ми виливаємо один на одного, можна побачити в якому стані наша душа.
Коментарі закрито.