Для когось чергова українська революція це спосіб перезавантажити владу, а для когось непогана нагода продемонструвати свій «естрадний» патріотизм.Пишу «естрадний», бо багато наших івано-франківських політиків використовують місцеві євромайданні заходи, як сцену, на якій можна «проспівати» власну пісеньку про патріотизм, про єдність, про націю, привітатися «Слава, Ісусу Христу!» та вигукнути на закінчення виступу обов’язкове «Слава, Україні!».
Ото молодий та ранній секретар міської ради Микола Вітенко (звичайно ж ВО «Свобода») посягнув на папаху головного революціонера Івано-Франківська, звинувативши Анушкевичуса в недостатньому революційному запалі
Саме такою «естрадою» займається і мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, який щодня виходить до громади, щоб вкотре розповісти людям, який погана влада в Києві, тим самим наче натякаючи, що в Івано-Франківську влада хороша, а найбільшим революціонером (принаймні в Івано-Франківську) є саме він – міський голова.
Але і на цьому «полі бою» у Віктора Андрюсовича з’являються «естрадні» конкуренти, котрі так і прагнуть потягнути ковдру на себе. А оскільки ковдра куценька, то на всіх її не вистачає. От і починають революціонери публічно чубитися.
Ото молодий та ранній секретар міської ради Микола Вітенко (звичайно ж ВО «Свобода») посягнув на папаху головного революціонера Івано-Франківська, звинувативши Анушкевичуса в недостатньому революційному запалі, бо мер, мовляв, заборонив страйкувати ЄРЦ.
На що революційний Віктор Андрюсович відповів (натякаючи на вік опонента), що він робив революцію в 2004 році, коли Вітенко ще під стіл пішки ходив.
Так і уявляєш собі двадцятилітнього Вітенка, який, сидячи під столом, розмахує помаранчевим прапором і скандує «Ющенко!». А на столі стоїть, звичайно ж сам Анушкевичус, який теж кричить «Ющенко!», намагаючись перекричати юного Миколу, котрий засів під столом.
До речі, Віктор Андрюсович нестримно кричав за Ющенка, аж до поразки останнього на президентських виборах, хоча всім було зрозуміло, що тезка нашого мера зрадив і Майдан-2004, і український народ, і навіть своїх соратників – того ж Луценка, наприклад (ну, і Тимошенко само собою).
Втім, Микола Вітенко на репліку мера відреагував, як і належить молодому й палкому революціонеру. «Не живіть минулим, майбутнє вирішується зараз!» – сказав, як відрізав, секретар міської ради і заявив, що якщо є рішення про страйк, то комунальні підприємства повинні це рішення виконувати.
А далі, з чисто більшовицькою прямотою заявив, що на сесії вони (напевно ВО «Свобода») обов’язково заслухають керівників комунальних підприємств і підрозділів, аби дізнатися, скільки з них були у Києві, а скільки відвідували заходи в Івано-Франківську. Ось така революція з примусу.
Далі – більше. Микола Вітенко вважає, якщо 10 тисяч івано-франківців мерзнуть на Майдані в Києві, «то хай мерзнуть і ті несвідомі теж, хоч тут». Оскільки сам Вітенко в Києві не мерзне, то виглядає так, що себе він відносить до несвідомих.
Зрештою, це так революційно – заморозити мешканців міста, в знак солідарності з київським Майданом.
А доки місцеві можновладці піаряться на мітингах і сперечаються хто ж з них більший революціонер, хотілося б нагадати їм усім, що перезавантаження влади в Україні, має на увазі і перезавантаження для них також. Для всіх мерів, всіх секретарів, всіх міських(й обласних) рад.
В іншому випадку, це буде лише косметичний ремонт…
