В КП «Електроавтотранс» звільнили 19 працівників. Якщо раніше вдень працювало до 50 чоловік, то зараз 20. У вихідні їх набагато менше: в суботу – 5, а в неділю – 3. Залишили тільки контролерів-касирів поки-що для того, щоб люди “звикли до нової системи”, яку запровадило керівництво…
В івано-франківських тролейбусах мешканців міста і його гостей тепер чекає тест на цивілізованість. Вже давно минули ті часи, коли люди чемно стояли на зупинках у чергах, щоб купити квиток у громадський транспорт. Але все нове, то добре забуте старе. Відтепер на заміну кондукторам, від яких сховатися в тролейбусі, не купивши квитка важко, повернувся «дідівський» метод власноручного придбання і компостування квитків.
Контролер-касир
Іншого виходу, як встановити в тролейбусах компостери – не було. Так переконує директор КП «Електроавтотранс» Леонід Яковець. Кондукторів не вистачало, через це інколи не всі тролейбуси виїжджали з ДЕПО. Тому й вирішили частину кондукторів перекваліфікувати на контролерів-касирів, а решту звільнити.
«Наразі на підприємстві працюють 21 контролер-касир. Звільнили 19 людей. Якщо раніше вдень працювало до 50 чоловік, то зараз 20. У вихідні їх набагато менше: в суботу – 5, а в неділю – 3. Залишили ми контролерів-касирів поки-що для того, щоб люди звикли до нової системи», – каже Леонід Яковець.
В час-пік контролери-касири є в усіх тролейбусах, принаймні так стверджує пан Яковець. Тому все під контролем. Хоча, погоджується, що «зайців» побільшало. Боротися з ними «довго і нудно», тому коли такого виявляють, то пропонують купити квиток і прокомпостувати.
Квитки пасажири в основному можуть придбати у водіїв чи тих же контролерів-касирів, за умови їх присутності в салоні тролейбуса. У випадку водіїв це дуже незручно, але бажання встановити сучасні компостера, пластикові картки та термінали їх поповнення залишилося нереалізованим. Ціна такого «щастя» надто велика – 3,5 мільйона гривень.
Загальні підрахунки ще робити рано, адже нова система обілечування працює не повний місяць. Проте, за словами директора КП «Електроавтотранс», не можна не відмітити колосальну економію на заробітній платі. А щодо кількості проданих квитків, то вона зменшилися всього на 10-15%. «Якщо так буде і далі, то це – прекрасний результат», – сподівається Леонід Яковець.
Водій-здачудай
А що ж кажуть самі водії, які крім як дивитися на дорогу тепер ще й мусять продавати квитки, давати здачу, а інколи й спостерігати за тим як в салоні їдуть «зайці»? Один з них розповів (не називаючись із зрозумілих причин), що незручностей тепер багато. Крім всього вище сказаного, «веселості» додає і ціна квитка – 1 гривня 25 копійок.
«Їхати і одночасно шукати здачу з купою копійок, то чесно скажемо такий собі «менінгіт». Є люди, які куплять відразу по кілька квитків, щоб не підходити щоразу до водія. Проте таких дуже і дуже мало», – розповідає водій.
Взагалі-то, згідно посадової інструкції водій повинен обілечувати пасажирів під час зупинок. Але якщо пасажирів багато, то зробити це займає багато часу, а в тролейбуса є свій графік. Тому приходиться продавати квитки на ходу…
Що ж до контролерів-касирів і «зайців», то у водія своє бачення, яке найкраще відображає реальний стан речей. За його словами, вони в тролейбусах бувають, але їх мало, навіть в час-пік тролейбуси їздять без них. Тоді, коли тролейбус переповнений, одному водію нереально обілетити всіх пасажирів. Не тільки тому, що це важко зробити фізично, але й тому, що із безбілетними пасажирами водій боротися не може аж ніяк.
«Якщо час пік, то «зайців» є багато. Можуть купляти квитки і просто не компостувати їх, розуміючи, що контролерів в салоні немає. З таким квитком можна їздити доти, доки не прийде контролер. Я спостерігаю це у дзеркало, таких пасажирів є багато. Але що робити? Кожного разу зупиняти тролейбус і виясняти з ними стосунки? Моя основна робота – їхати», – розповідає водій.
Пасажир-«заєць»
Щоб підтвердити чи спростувати, або просто пересвідчитися як франківці користуються новою системою оплати за проїзд у тролейбусах, проводжу експеримент. Сідаю в тролейбус, їду навіть не цілий маршрут. При цьому, купляю квиток і не компостую його. Принагідно розглядаю як поводять себе інші пасажири, ті що вже їдуть і ті, що заходять в тролейбус. Крім цього, чекаю на контролера, щоб при його появі відразу прокомпостувати квиток.
Люди в тролейбус сідають різні. Приблизно можна визначити, хто з них пільговики, тому на них увагу не звертаю. Заходять молоді люди і навіть не роблять спроби рухатися в бік кабіни водія, щоб купити білет. Згодом, так само без квитка їде мужчина років сорока. Компанія студентів на 7 чоловік купили і прокомпостували лише 3 квитки.
Загалом за 6 зупинок я нарахувала 8 людей, які проїхалися в тролейбусі не заплативши. Деякі сиділи з квитками так як і я. Здалеку було не просто визначити чи прокомпостовані вони чи ні.
«Зайцем» проїхатися не дозволила совість, тому перед виходом свій квиток я таки прокомпостувала. Виходить, для того, щоб визначити чи виправдане поповнення армії безробітних мешканців Івано-Франківська, потрібно звернутися до чесності та порядності людей, які користуються послугами громадського транспорту.
Як зазначив пан Яковець, із звільненими кондукторами розійшлися «полюбовно» Частина з них, які багато років працювали на підприємстві, отримали матеріальну допомогу, решта – звільнили по скороченню штатів, що дозволяє стояти на біржі праці та отримувати від держави виплати.
Загалом, КП «Електроавтотрансу» такі зміни «на руку». Скільки б не їздило в тролейбусах «зайців», збитки від них не будуть більшими за сукупну заробітну плату звільнених кондукторів. Тим паче, що скоро і тих, кого залишили в ролі контролерів-касирів звільнять. Квитки планують продавати в кіосках, а прибуток підприємства залежатиме виключно від чесних та законослухняних пасажирів.
Анастасія Романюк, спеціально для Версій
