Себто розгублені й обурені платники податків, на плечі котрих непосильним тягарем лягає весь вантаж економічних труднощів, вже не бачать іншого шляху вирватися зі злиднів та безнадії, крім чергової майданної революції.
Добре, що є в державі та зокрема на Прикарпатті достатньо активні, небайдужі, але розважливіші громадські діячі, котрі розуміють, що нове протистояння на майданах остаточно зіштовхне країну у прірву, до краю якої влада вже і так її підвела нерозумними кроками у внутрішній та зовнішній політиці. Саме такі люди на засіданні «круглого столу» в Івано-Франківську обговорювали проблеми регіону та зробили спробу запропонувати бодай якісь адекватні та дієві шляхи їх вирішення.
До обласного центру після аналогічних візитів до Харкова, Дніпропетровська, Кіровограду, Рівного, Черкас та інших міст України, завітали голова Громадської організації «Рух за справедливість» Іван Карасьов та громадський діяч, активіст руху Михайло Шкурін. Вони зібрали аудиторію з представників громадських організацій, профспілкових об’єднань, малого й середнього бізнесу, науки та мас-медіа.
Зокрема, були присутні доктор економічних наук, професор, завідувачка кафедри фінансів Прикарпатського університету імені В. Стефаника Ірина Ткачук, голова Ради профспілок області Ігор Басюк, представник громадського центру «Ділові ініціативи» Сергій Суворин, викладач Івано-Франківської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” Сергій Кузнєцов, працівник СК «Галицька» Дмитро Короткий, заступник голови профкому Прикарпатського університету тарас Кушнір, приватний підприємець Ігор Драгомирецький та інші.
З емоційних виступів учасників «круглого столу» вималювався, скажемо відверто, критичний – довгий та безрадісний – перелік проблем, а точніше сказати, претензій громадян та їхнього невдоволення діями влади. Навіть неповне його цитування може загнати у депресію навіть найбільшого оптиміста. Ось кілка головних позицій:
– Україна стоїть на порозі революційного вибуху через невдоволення громадян діями влади, котра діє «драконівськими» методами, обдурює людей, знищує бізнес, душить його податками, заганяє у безвихідь та злидні найбільш незахищені верстви населення;
– Боротьба з корупцією та олігархізмом залишається лише на папері, адже «колесо» влади крутиться по-старому, кадрова політика та взагалі діяльність влади непрозорі, непослідовні та непрофесійні – все це вимагає негайного перезавантаження влади, але не формальної заміни персоналій, а повної та негайної зміни системи;
– Державний бюджет має антисоціальний характер, державні програми захисту інвалідів, пенсіонерів не працюють, повністю відсутня психологічна реабілітація учасників АТО;
– Влада залишається абсолютно бездієвою щодо питань зміцнення національної валюти та обґрунтованості ціноутворення;
– У людей зростає невдоволення владою, недовіра до депутатського корпусу всіх рівнів, що загрожує новим соціальним вибухом.
Що тут казати? Картина маслом… Коротко й ємко ситуацію, що склалася, характеризує фраза «Йшли до Європи – опинилися в Африці»…
Учасники обговорення дійшли одностайного висновку, що допомогти зараз нашій країні та народу можемо лише ми самі – не закордонні міністри та радники, для котрих, як не крутіть, Україна все одно залишається чужою. Тільки активізація народної ініціативи, розвиток потужного громадського руху, тісна взаємодія з місцевою владою, науковий підхід, наполегливість – за умови безальтернативної диктатури закону – можуть змусити врешті решт керівників держави подумати про людей, а не лише про власні інтереси й кишені. Дискусія громадських діячів Прикарпаття за «круглим столом» стала ще одним важливим кроком у русі за справедливість. Кожному з нас варто долучитися. Інакше майбутнє непередбачуване. Якщо воно у нас взагалі буде…
