Ми вас здивуємо ще більше, повідомивши, що в структурі міської влади також є щось подібне і називається воно – Відділ енергозбереження та екології. Керує цим відділом Дмитрученко Іван Михайлович, безпосереднім керівником якого є голова міської ради Віктор Анушкевичус.
Втім, виглядає так, що екологією у відповідних структурах не надто переймаються. У них, влчевидь, інші завдання. Та все ж звернему увагу на таку екологічну штуку, як озера. Їх в Івано-Франківську не так вже й мало. Це, звичайно ж, не система Великих Озер, та все ж які не які, але водно-екологічні об’єкти.
Почнемо з озерці, яке знаходиться в житловому кварталі з народною назвою БАМ. У 80-х роках, коли зводився житловий масив, хтось вирішив, що було б непогано, якби серед типових багатоповерхівок було щось нетипове. Наприклад, – озеро. Ідея, зазначимо, була хороша. Але…
Вся штука в тому, що озеро то такий об’єкт, який потребує щоденного догляду. Його потрібно чистити, слідкувати за тим, щоб не застоювалась вода і т.д.
А що ми маємо зараз. Озеро зацвіло і вкрилося не лише лататтям, але й шаром бруду, настільки грубого, що втримує навіть скляні пляшки від пива.
Коли достатньо спекотно, то озерце просто смердить. Вочевидь вітер віє в протилежний бік від кабінетів Віктора Анушкевичуса та Івана Дмитрученка. Тому їх це не обходить.
Тоді виникає наступне питання. А невже ці держслужбовці не ходять з родинами в міський парк ім. Тараса Шевченка? Певно таки неходять. Бо в протилежному випадку, вони б звернули увагу на крайнє озеро в системі озер міського парку. Озеро зацвіло і вже швидше нагадує болото, не зважаючи на стильний місток і ковану огорожу.
Воно зрозуміло, що протічна система, яка живила озера парку, була зруйнована ще наприкінці 70-х. Хтось тоді вирішив, що чудовий каскад з рукотворних водоспадів недоречний в соціалістичному місті. Але, шановні чиновники, Україна вже майже чверть століття незалежна. Навже нікому з вас не прийшло до голови щось покращити в цьому плані?
А таки не прийшло, з гіркотою констатуємо. Навіть більше того – в голови міської влади міста прийшли зовсім протилежні думки. Влада вирішила загубити й міське озеро.
Насправді, будь-яке озеро (навіть штучне), то є складна екологічна система. Вдячні містяни бачать велике міське озеро й більшість з них не здогадується, що система так званих відстійників (озерця, котрі йшли каскадом від міського озера аж до річки Бистриці) слугувала для того, щоб поповнювати міське озеро проточною водою. Для цього була споруджена ціла система шлюзів. На даний час все це не лише занехаяно, але й системно знищується.
Почнемо з того, що два озера з системи відстійників вже перестали існувати. Їх осушили й засипали будівельним сміттям.
Річка (потічок) Млинівка, яка також відігравала свою роль в екосистемі занехаяна, засипана сміттям і, відповідно, засмерділася.
Як наслідок, останнє з озер в колишній системі відстійників, (те що знаходиться перед Парк-готелем) теж зацвіло й поширює навколо себе не надто приємний запах.
І, відповідно, міське озеро від цього всього теж не виграє. Вода в ньому вже давно не тішить око прозорістю й чистотою.
Важко собі навіть уявити, щоб таке занедбане озеро було, скажімо, десь в Центральному парку Нью-Йорка. Але про що ми? Там чиновники служать громаді, а в нас чиновники вимагають, щоб громада служила їм.
І, до речі, про чиновників. Раз ми вже згадали напочатку в.о. директора Департаменту екології та природних ресурсів ІФОДА Ріяфета Гасімова, то було б природним (вибачте за тавтологію) згадати й те озеро, яка було знищено на території, яку згаданий держслужбовець орендував у міста під забудову. Озеро зо три десятків років тішило любителів риболовлі, на березі озера поселилося сімейство видр. Але прийшов забудовник і від ідилії нічого не залишилось. Риби й тварини були цинічно знищені. Ви можете оцінити результат діяльності в.о. директора Департаменту екології та природних ресурсів подивившись коротенький відеоролик міського активіста Максима Кицюка.
Який висновок можна зробити з усього вищенаписаного? Та один і простий. Міській владі начхати і на екологію, і на місто, і на його мешканців. Сумно? Так. Але факт.
