Свою бізнесову діяльність я розпочав в 1988 році у Верховині та Івано-Франківську. Організовував виробничий кооператив, виплавляв вироби з кольорових металів та виготовляв товари народного вжитку. Працювали цілодобово, без вихідних. Мав свого брокера на Московській товарній біржі. В мене працювало більше трьох тисяч людей. Заробітна плата робітника складала 2-5 тисяч рублів в місяць (а зарплата директора заводу «Пресмаш» складала 450 рублів в місяць). Мої працівники мали повний соціальний пакет, оплачені путівки в санаторій для всієї сім’ї. Лікування за рахунок кооперативу, безкоштовне харчування на виробництві тощо. На таку кількість працівників було всього три керівника і один бухгалтер.
Моя заробітна плата в місяць складала до 150 тисяч рублів (радянських). Зарплату я отримував по перечисленню через Ощадбанк. Нинішній керівник Ощадбанку може підтвердити, що коли приходила моя зарплата, КГБ на два дні закривав банк, вивчали мою заробітну плату. В мене навіть збереглась ощадна книжка. Я не приховував свою велику зарплату, тому що планував відкрити свій банк, а по закону статутний фонд міг складатись тільки з особисто зароблених коштів. Я один у Верховинському районі платив податки, які складали половину усіх надходжень району. В той час було вигідно платити податки. Я був першим офіційним мільйонером на Прикарпатті, як тоді писав журналіст газети «Галичина» Роман Гладиш, ось так я став багатим.
На початку 1992 року я був власником першого в Україні приватного банку, кошти були в багатьох, але я тільки один довів, що вони зароблені мною чесно, а перевірку стосовно мене тоді проводило КГБ, котре на той час не було комерційною структурою.
В 1994 році я був арештований і 18 місяців незаконно утримувався в СІЗО. За цей період мій банк практично було знищено за вказівкою Волковецького. Але я поступив чесно: жоден вкладник не втратив ні копійки. Цей факт відомо усім. За мій незаконний арешт та втрату банку мені держава компенсувала дуже великі кошти. Винних за мій арешт було покарано, починаючи з прокурора області, начальника УМВС і багато інших чиновників. Всього більше 20 осіб. Усіх було звільнено з посад.
Арештований я був за те, що відкрито виступав проти мерзотників, котрі на хвилі демократичних перетворень перлись до влади. Це такі особи, як Волковецький, Круцик, Яковина і багато інших, нині, дякуючи Богові, живих. Зла я їм не бажаю. Бог їм суддя. Але подонків при владі і сьогодні є дуже багато, та й нові на підході.
Хочу віддати належне тим працівникам прокуратури і міліції, котрі працювали проти мене і сказати, що вони були інтелектуально вище, ніж нинішні – це небо і земля, якщо в порівнянні, і порядних серед них було більше, ніж нині. Так, у них був страх перед владою, але совість була, а зараз все навпаки.
Наголошую: жодна людина в моєму банку не втратила жодної копійки. Усе втратив я, і не шкодую. Поступив порядно і чесно і тому ходжу по місту не оглядаючись, і не ховаючись. Зрозуміли!
Стосовно незаконної будови по Мазепи, 35 А, не буду повторюватись які там допущено порушення, і хто правий, в кожного своя правда.
На заяви Друка і його приближених, що нібито я вимагав квартири, гаражі, тож я казав, і ще раз кажу: якщо такі факти, докази є, то подайте проти мене заяву прокурору. Але доказів немає і не могло бути.
Це все видумки хворих людей. До мене, для прикладу, підходила жінка, яка в цьому будинку купила дві квартири і погрожувала мені, щоб я не турбував Друка, а то мені буде кепсько, тому що з її слів вона коханка дуже впливового кримінального авторитета. Вона і понині видумує, що забажає. Хвора людина, на мій погляд.
Далі більше: Друк і за його вказівкою його підлеглі написали на мене багато заяв про нібито вчинені мною злочини. Все що можна було придумати було викладено в цих заявах. Було відкрито п`ять чи шість кримінальних справ проти мене з метою залякати і змусити мовчати, не чіпати Друка, прокурорів-хабарників, суддів-перевертнів.
Для прикладу: були відкриті кримінальні справи по нібито несплачених мною податків в мільйони гривень, незважаючи на те, що з 1997 року я бізнесом не займаюсь. Придумували неіснуючі злочини двадцятирічної давності. Писали, що хотіли і за проплачені кошти відкривали замовні кримінальні справи проти мене. Усі справи лопнули як мильні бульбашки. Самі слідчі були шоковані тим величезним тиском на мене. Але я вистояв, не злякався, не зломився, як друки і прокурори цього бажали. Мені пропонували великі хабарі, але я не погодився. Квартири і гаражі мені не потрібні. У мене є квартира, дуже велика, є два гаражі. Більше мені не потрібно. Намагаюсь продати свою квартиру, для моєї сім`ї вона велика.
Продовжуючи кримінальну епопею повідомляю, що попереднім прокурором Дем’яником за замовленням Друка (а, можливо, і проплаті) проти мене було відкрито ще одне кримінальне провадження, що нібито я незаконно ввів в експлуатацію будинок в якому я проживаю. А будинок був збудований 15 років тому. Ця кримінальна справа була дуже швидко відправлена в суд і вже, мабуть, більше двох років триває судовий процес і все ніяк не завершиться. Під час судового процесу мені працівником прокуратури пропонувалось закрити дану справу за терміном давності, або по амністії, або за не значимістю злочину. Я відмовився, тому, що злочин не вчиняв і суду не боюсь. Зараз не ті часи, не ті судді.
В той же час я офіційно повідомляв прокурорів Каліфіцького, Настасяка, Никифорука і нового прокурора області В. Братюка про те, що кримінальна справа проти мене сфабрикована з метою мене залякати. В мене є всі докази фальсифікації справи.
Я ніколи не приховував і не приховую, що мене лякають кримінальними справами. Усіх охочих я запрошую на черговий судовий процес, який відбудеться 18 серпня цього року і всі переконаєтесь, що нічого не змінилось в прокуратурі з часів СРСР. Прокуратура була і є структурованим підрозділом з сильною вертикальною владою. Там ніколи і нікого не цікавили такі постулати як честь, гідність, порядність, справедливість. Єдиний діючий принцип: Я начальник, ти – дурень. Я не бачив жодного працівника прокуратури, який би звільнився за власним бажанням, незважаючи на низьку зарплату, мабуть, їм добре живеться.
В той час я неодноразово писав і ще раз кажу, що в прокуратурі працює багато молодих чесних працівників і я на них покладаю великі надії, що вони змінять прокурорську систему на краще. Також я офіційно повідомляю, що керівництво прокуратури намагається переламати через коліно цих порядних спеціалістів, але серед молодих є і невелика частка мерзотників. Це факт. Дійсно, зміною керівника прокуратури мало досягнемо, потрібно змінити систему, захистити як і простого прокурора, так і його керівника і громадян в цілому. Також потрібно надати на високому рівні матеріальне забезпечення, і лише тоді вимагати чесної роботи.
Своїм життям, вчинками я довів і довожу, що з суддями-перевертнями, прокурорами-хабарниками, з продажною владою, як то голова міста і інші, незаконними забудовниками можливо і потрібно боротись, вони боягузи і ми їх переможемо. Результатом нашої боротьби та правоти є відкриття кримінальних справ по трьом суддям господарського суду за незаконне рішення на користь незаконного будівництва по Мазепи, 35 А та відкриття кримінальної справи проти судового експерта за фальшиву експертизу, знову ж таки на користь незаконного будівництва.
В одному з коментарів на мою адресу була висловлений докір, де сказано, що Никифорук почесний афганець і запитують де був я? Повідомляю Вам, що я нічого особисто проти Никифорука як почесного афганця не маю. Я особисто знаю, що таке війна. Честь йому і хвала, але я маю великі претензії до прокурора Никифорука і маю надію, що за його «доброту» на прокурорській ниві буде рано чи пізно відкрито кримінальне провадження проти нього.
А де був я, то це не є секретом: 11 місяців був в одній з країн Африки. Також нічого особистого не мав і не маю проти жодного працівника прокуратури, і тим паче проти Ірини Кривонос. Я до неї, як до жінки ставлюсь з належною повагою, але їй, на мою суб’єктивну думку, не зайвим буде змінити метод і стиль своєї роботи і перестати вважати себе «великим перцем», навколо також є «не менші перці», та й не дурніші за неї. А закон для всіх один. І не зайвим було б їй забути її улюблений вислів: «Ви в мене не один». Я радий, якщо вона має багатьох.
Ірина Олександрівна Кривонос є прокурором старої закваски і якщо Фелікс Дзержинський дасть команду, то вона цю команду виконає без роздумів, а це вже небезпечно. Вона поважає людей сильних не по посаді, а по характеру, слабаків – зневажає. Перед тим, як йти з нею в розвідку я добре поміркував би. Загалом вона жінка добра, але може зненацька вкусити, або, навіть, з’їсти з потрухами, їй довіритись небезпечно. Спілкуватись з нею приємно, вона розумна.
Стосовно всіляких надуманих чуток щодо медичного центру. Цей медичний заклад організував я після онкологічної операції в мене на горлі. Метод квантової терапії мене врятував і я вирішив допомогти іншим з таким страшним недугом, чим можу, тим і допомагаю.
Я працюю директором центру квантової медицини, діяльністю якого є підняття імунітету. Цей метод науково-практичний і працює більше 50 років, винахідник – український вчений. Стосовно оплати за курс лікування:
- для високопосадовців, керівників силових та комерційний структур, священиків, підпільних діячів (бандитів як кажуть серед людей) оплата становить 15 тисяч гривень
- для людей середнього достатку – 5 тисяч гривень
- для малозабезпечених, пенсіонерів – 1-2 тисячі гривень
- для 30% онкохворих – безкоштовно.
Кому і скільки платити визначаю я особисто. Професор (з Києва) приймає за попереднім замовленням.
Адреса медичного центру: м. Івано-Франківськ, вул. Сорохтея, 11 А. Запрошую на лікування. До цього можу додати, що усі хвороби від втрати імунітету.
Хочу усім нагадати, що я ніколи не ховався і не ховаюсь від людей. А мій фонд відкрито в 1998 році і багатьом допоміг, починаючи від незаконно звинувачених до працівників силових структур. Декого цікавить скільки членів є в ГО «Фонд захисту конституційних прав людини». Рекомендую вийти на вулицю і запитати мешканців краю чи захищають вони свої конституційні права, якщо буде відповідь, що захищають, то це наші члени. Тільки прошу не переплутайте наших членів з іншими членами.
Для тих, хто дуже цікавиться моєю біографією, ще можу повідомити, що я 10 років був представником міжнародної правничої організації при комітеті з прав людини при ООН (в Страсбурзі). Між іншим цей комітет мене захищав, як політичного в’язня, коли я був незаконно арештований і знаходився в СІЗО та пізніше мене запросили до себе на роботу в Страсбург.
Супер демократа і правдолюба я з себе ніколи не корчив і на знак особливого патріотизму вишиванку на собі не рвав. Також не носив портрет Леніна на травневих демонстраціях, як дехто з нинішніх псевдо патріотів.
Я ніколи і нікому не заявляв, що відрізняюсь від інших якоюсь особливою чесністю, Нічого подібного, я не більший католик, ніж Папа Римський, живу у тому ж суспільстві, як і багато хто з нас, але я знав і це довів, що великі кошти можна заробити чесно, без хабарів, без підлості, без продажності. Я ніколи не брав і не давав хабарів, жодного дня не був державним службовцем і мені не було за що давати хабарі. Я не продався друкам і йому подібним, як дехто з мешканців прилеглих будинків, котрі були спершу страшними противниками будівництва, а пізніше за дрібні кошти (хабарі) стали великими прихильниками незаконного будівництва. Я намагаюсь не давати себе обдурити по житті, як обдурив Друк людей, котрі знали, що будинок має проблеми і все-таки купили незаконне житло. Але це вже їхні проблеми, вони були попереджені і знали, що роблять.
І на останок хочу заявити: мене не залякали, не купили, я маю свої принципи. Добрі ці принципи, чи погані, але вони мої, і тим хто в Інтернеті пише різні пакості – не їм мене судити!
Для тих, хто не чув моїх пропозицій по незаконному будинку на Г. Мазепи, 35 А, повідомляю, що я депутатам міської та Верховної ради пропонував по-доброму, або через суд змусити Друка купити обманутим громадянам рівноцінні квартири в центральній частині міста, виплатити їм моральні і матеріальні збитки, а даний будинок повністю безкоштовно передати сім’ям загиблих Героїв Майдану і АТО та учасникам АТО. Але спершу чесно, без хабарів пройти суди і прийняти їхній вердикт.
Моя особиста думка, що доки не знесуть декілька незаконних будинків, будувати законно і чесно ніхто не буде. Маю надію, що для нормально думаючих людей я таки надав хоч і коротку, але правдиву інформацію про себе.
Дякую за інтерес до моєї скромної особи. Бажаючі без проблем можуть зустрітись зі мною. Політикою, бізнесом не займаюсь, але багатьох засранців знаю, зможу про них розповісти багато цікавого.
PS. Для тих, хто пише анонімно хочу сказати, що так робити не солідно. Хочете висловити свою думку, або точку зору – назвіться. Анонім це споріднено анонізму, не ганьбіть себе.
Давайте жити дружно, як рекомендував відомий класик.
Голова ГО «Фонд захисту конституційних прав людини» Анатолі Прут
