Всі переваги і недоліки місцевих виборів «по-новому» ми зможемо відчути на собі вже у жовтні. Сьогодні лише пропонуємо розібратися, чого очікувати виборцям і кандидатам від цих нововведень, а також, як покажуть себе нові «правила гри» в Івано-Франківську. Для цього журналісти Станіславського ТБ попросили прокоментувати деякі аспекти закону, звернувшись до керівника ВГО «Комітет виборців України» в Івано-Франківській області Максима Лисюка.
Як зазначає експерт, новий закон «Про місцеві вибори» від тексту закону 2010 року суттєво відрізняється.
– По старій системі у нас половина депутатів обиралась від партій, половина йшла по мажоритарній виборчій системі. Зараз у нас в містах і селах, де є до 90 тис жителів, залишається, фактично, чисто мажоритарна виборча система. Друга особливість – міста із кількістю жителів понад 90 тис. (в це число входить і місто Івано-Франківськ). Тут ради обираються за, так званою, системою з відкритими списками (гібридною системою). Фактично, виборець голосує за кандидата і його голос автоматично зараховується за партію. Якщо виборець голосує за партію, то його голос автоматично зараховується за кандидата. Виборець отримує три виборчі бюлетені: один до міської ради, де буде написана назва партії, а також прізвище, ім’я і по батькові особи, яку партія визначила, що він автоматично попадає у міську раду, якщо політична сила проходить 5% бар’єр. В кінці бюлетеня – ініціали кандидата, який балотується по цьому окрузі. Однак, якщо вам подобається кандидат і не подобається партія, ви автоматично голосуєте за партію. Якщо симпатизує партія, але не подобається кандидат, виборець буде думати за кого голосувати, що у нього переважає більше: любов до партії чи нелюбов до кандидата.
– За такої системи виборцю буде дуже складно розібратись не тільки у власному виборі кандидата чи політичної сили, але і у виборчому бюлетені. Особливо це стосується людей похилого віку, які, як показує статистика, є найбільш активними в день голосування. Чи за таких умов не потрібно проводити спеціальну роз’яснювальну роботу із населенням?
– Це зараз найбільша проблема партійних штабів, які будуватимуть так виборчу кампанію, аби донести інформацію до виборця. Вони намагатимуться це використати в агітаційних матеріалах, в проведенні роз’яснювальної роботи. Більшість штабів будуть робити все, аби голосували в основному за партію. Фактично, кандидати по виборчих округах будуть: вони займатимуться агітацією безпосередньо у своєму окрузі, але основна ставка цьогорічної кампанії буде на бренд партії, оскільки у бюлетені буде вказана партія та кандидат, який попадає у раду однозначно і аж потім мажоритарник. Кандидати по мажоритарних округах будуть працювати, щоб отримати найбільшу кількість голосів, оскільки після голосування підбиваються підсумки партій, які пройшли 5% бар’єр. Потім по всіх кандидатах-мажоритарниках формується рейтинг у відсотках – скільки вони набрали саме на своїх дільницях.
– Чи не призведе 5% прохідний бар’єр до місцевих рад до «диктатури» великих провладних партій і як це відобразиться на виборчих кампаніях малих політичних сил?
– У нас до місцевих рад ніколи не було 5% прохідного бар’єра.Дійсно, малим партій буде дуже важко набрати 5%. Якщо візьмемо такі партії як УНП чи Народний рух, яких, в принципі, виборець знає, їм треба дуже сильно активізуватись перед виборами. Насправді, для місцевих рад – це доволі високий бар’єр. По наших розрахунках, пройде сім партій, більшість із яких – партії, які представлені у Верховній Раді, і тільки декілька місцевих. Крім того, є загроза, що у нас можуть бути виборчі округи, які не будуть представлені жодним кандидатом-мажоритарником. Тобто, кандидат переможе на своєму окрузі, але оскільки його партія не набрала бар’єр, він не попадає у раду.
– Згідно нового закону вибори міського голови відбуватимуться за мажоритарною системою абсолютної більшості, тобто для перемоги кандидату необхідно набрати понад 50% голосів виборців. Таким чином, більшість міст України очікують вибори мера у два тури. Чи буде 15 листопада у Івано-Франківську другий тур виборів міського голови?
– В Івано-Франківську поки що немає одного явного лідера, за якого проголосувало б більше 50% виборці. Як показує практика, виникає інша загроза виборів мера у два тури: в другому турі кандидат, який переможе, може набрати менше голосів чим людина, яка набрала більшість голосів у першому турі. Другий тур може бути менш цікавий для виборців.
– Днями, кілька політичних сил оприлюднили на своїх офіційних сайтах списки імовірних кандидатів до міської ради. Дехто проводить електронне он-лайн голосування за кандидата на пост міського голови. Як оцінювати таку активізацію політичних сил?
– Це метод передвиборчої агітації, коли партія хоче відкрито заявити про себе, мовляв, ми є, ми йдемо в раду. Натомість, потім треба подивитись, хто з цих людей реально попаде в списки партій. Лише побачивши список, ми зможемо сказати, наскільки він буде чесним і об’єктивним. Після офіційної реєстрації, ми зможемо побачити точну картину, наскільки оновлені списик: чи дійсно є багато молодих активістів, чи це старі політики, які просто з однієї партії перейшли в іншу.
– Гендерна «політика» нового закону зобов’язує партії вказувати рівень представництва жінок і чоловіків у списках. Вперше у виборчому законі прописана мінімальна квота жінок, не менше 30%. Як за таких умов партії будуть комплектувати свої списки?
– У цьому законі не передбачено механізму, а що робити, коли партія не дасть 30%. Там є єдине пояснення, що партію не зможуть зареєструвати, якщо вона не дотрималась цієї квоти. Більшість партій буде старатись, все-таки, подолати цю квоту, аби не допустити судових прецедентів. Фактично, тут є пропозиція, але немає покарання. Партії будуть «закривати» списки різними методами: хтось буде шукати молодих активістів, хтось буде шукати знайомих просто для галочки. Це ми вже зможемо оцінити тільки після того, як побачимо списки. Тоді ми зможемо сказати, чи є там дійсно відомі молоді жінки, представниці громадського сектору, чи це будуть просто секретарі штабів та технічні працівники.
– Ще одне нововведення – це скорочення депутатського корпусу у місцевих радах. Як це відобразиться на Прикарпатті?
– У всіх радах буде зменшуватись депутатський корпус. Якщо у Івано-Франківській міській раді було 60 депутатів, то зараз їх число скоротиться до 42. Обласна рада зі 117 депутатів скоротиться до 72. Скорочуються ради, але збільшуються мажоритарні виборчі округи. Якщо у 2010 році було тільки 10 округів, зараз їх буде десь 42. Відповідно, будуть перерозподілені дільниці. Це також викличе певну важкість для виборців. Так, якщо жителі на попередніх виборах ходили до одної виборчої дільниці, то зараз певні дільниці будуть змінювати адресу. Як показує практика, громадяни не завжди читають у запрошеннях, де знаходяться їхні виборчі дільниці, оскільки на це не акцентується увага. Частина буде ходити на нову адресу, інша частина, особливо, коли дільниця знаходитиметься в іншій частині мікрорайону – просто проігнорують вибори.
– Уже все вирішено і 26 жовтня на українців знову очікують вибори. Як активізувати населення прийти на виборчі дільниці у день голосування?
– Ввесь громадський сектор пробує пояснити мешканцям, що місцеві вибори для міста є набагато важливіші аніж вибори до Верховної Ради. Тим більше, що зараз йде процес децентралізації влади, коли більше повноважень передається на місця. Місто Івано-Франківськ вже виграло від цього процесу, оскільки у нашому бюджеті більше акумулювалося коштів, відповідно, місцеві органи мають більше можливостей. Тому зараз потрібно відповідально вибирати депутатів до міської ради.
