Чи допоможе Насалику підтримка Анушкевичуса?

Не секрет, що спільні прес-конференції політиків означають лише одне – на них проявляється спільний політичний інтерес. І хоча всі говорять, що посада міського голови, в першу чергу, посада господарська, але, на жаль, в наших непростих умовах це є швидше видавання бажаного за дійсне.

Отже, – про спільний інтерес. Віктор Анушкевичус зробив заяву про те, що він підтримує на виборах, які пройдуть 15 листопада кандидатуру Ігоря Насалика. А ось Руслана Марцінківа від ВО «Свобода» підтримувати не буде. На це, мовляв, є безліч причин, але основна – неефективна і деструктивна діяльність свободівців в міській раді минулого скликання.

Але не будемо про минуле, поговоримо про майбутнє, задавшись наступними питаннями. Що дає підтримка Анушкевичуса Насалику і чи дає щось взагалі?

Без усякого сумніву дає. Дає як плюси, так і мінуси. Втім, потрібно розібратися чого більше – плюсів чи мінусів. Анушкевичус набрав в першому турі близько 17% голосів тих, хто на вибори прийшов. Та гадаємо, що не варто займатися банальною арифметикою (хоча ми й говоримо про плюси та мінуси) і просто додавати ці відсотки до 27-ми з гаком відсотків Насалика. Це в арифметиці все просто – на виборах складніше. Безперечно, частина виборців Віктора Андрюсовича проголосує за Ігоря Степановича. І, можливо, навіть більша частина – ті, хто не хоче, щоб всю повноту влади в місті взяла «Свобода». Ті ж, хто залишився, теж навряд чи віддадуть свої голоси Марцінківу. Вони, швидше за все на вибори не підуть. До речі, сам Віктор Анушкевичус відчуває, що саме так і може статися, тому на прес-конференції закликав громаду обов’язково прийти на вибори і проголосувати. Зрештою, навіть якщо частина виборців чинного мера все ж залишиться вдома, на дивані, це таки плюс, а не мінус.

Значно складніше спрогнозувати, як поведуть себе виборці Олександра Шевченка, котрий, як відомо, посів третє місце у першому турі. Їх так накручували проти Насалика, що їм доведеться пройти серйозну ломку, щоб віддати свій голос за цього кандидата. Не менше їх накручували і проти Анушкевичуса. А дві ломки – це вже серйозно, з цим так просто не впораєшся. Рішення може бути просте – проголосувати за Марцінківа назло і Насалику, і Анушкевичусу. Хіба що спрацює відторгнення їхніми організмами інородного тіла у вигляді «Свободи». Або взагалі не піти на вибори. Тому, повертаючись від медицини до арифметики, визнаємо, що маємо два мінуси, котрі при множенні все ж дадуть нам плюс.

Явним мінусом можна назвати лише одне – така заява може згуртувати залізобетонний електорат «Свободи» в Івано-Франківську й збільшити явку за рахунок нарощування пропагандиської псевдопатріотичної істерії, яка супроводжуватиметься криками про тотальну зраду. При цьому буде цілком не зрозуміло хто кого зрадив, як і не зрозуміло чому івано-франківці мають голосувати саме за Руслана Марцінківа, який проявив себе хіба що у вмінні вигукувати щось там в мегафон і не дуже вправно махати кувалдою.

Хоча, цілком може статися й так, що поява на прес-конференції Насалика та Анушкевичуса відомого актора Богдана Бенюка, котрий, як відомо є активним членом ВО «Свобода», а за сумісництвом добрим приятелем Ігоря Насалика, все ж розвіє пропагандиський туман в деяких головах і покаже найбільш притямним, що Насалик не дідько з копитами та хвостом, а цілком прийнятна кандидатура на міського голову Івано-Франківська. Ну, якщо з ним дружить свободівець Бенюк. А це плюс.