Гора Піп Іван одна з шести “двотисячників” в українських Карпатах. З серпня 2016 року в старій обсерваторії на цій горі діє Чорногірський пошуково-рятувальний пост. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна
Обсерваторія – єдина споруда на такій висоті. Таке розташування допомагає під час рятувальних робіт.
В разі екстреної ситуації “пробігтися” по хребту для рятувальників простіше та швидше, ніж підійматися знизу.
Через гору проходять туристичні маршрути. Всі, хто мають потребу в теплі, заходять, щоб відігрітися. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна
На посту, який відноситься до ДСНС, є двоє чергових рятувальників. Вони мають обладнання для пошуково-рятувальних робіт в горах.
Копирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionПрацюють рятувальники вахтовим методом: чотири дні на горі, два дні на дорогу після вахти, далі – десять днів відпочиваєш вдома і назад. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна.Копирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionЄ кілька шляхів на ПІЧ (Піп Іван Чорногірський). Мій підйом почався із села Дземброня і проходив через гору Смотрич. Дійти до темряви не вдалося і захід сонця я спостерігав за три кілометра від цілі. Про це аж ніяк не шкодую. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна
Після заходу зустрів трьох туристів, які теж прямували на ПІЧ. Дійшовши до цілі, мої тимчасові компаньйони пішли облаштовувати свою ночівлю в притулку, а мене зустріли гарячим чаєм та вечерею.
Копирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionВолонтер-рятувальник, саме на такій посаді я перебував там три дні. В обсерваторії облаштували кілька приміщень для працівників ДСНС. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна
У кімнаті рятувальників тепло, зазвичай, від 20 градусів і вище. Хоча в найсуворіші ночі температура може впасти і до нуля.
Копирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionОбсерваторію урочисто відкрили у 1938 році. Діяла вона до 1941 року. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна
В 90-х її намагалися відновити. Зараз приміщення накрили дахом, частина кімнат розчищенні і чекають на облаштування.
Копирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionНині майже всі приміщення, окрім туристичного притулку, закриті для відвідувачів. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна
Влітку воду завозять, а взимку потрібно вдягнутися, вийти на двір, накопати снігу, поставити на пічку і через кілька годин отримуєш воду.
Копирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionВ обсерваторії потрібно відновити дерев’яні перекриття. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС УкраїнаКопирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionДля приготування їжі є газова плита, балони до якої завезли ще влітку. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС УкраїнаКопирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionВсі, хто працює там, є досвідченими туристами та мають розряди з альпінізму. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна
Рятувальні роботи взимку мають свої особливості. Погода мінлива, а люди без навігації втрачають орієнтацію. За таких умов знайти туристів доволі важко.
Копирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionЗазвичай про те, що хтось не вийшов на зв’язок або не прийшов у домовлене місце, повідомлять родичі або друзі. Дуже часто це туристи, які вийшли в похід в одиночку, чого робити взимку не варто. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна
На вихідних на горі Піп Іван дуже багато груп, іноді якісь із них не встигають спуститися до темряви. Тоді рятувальники спускають таку групу вниз, щоб пересвідчитись, що ті доберуться безпечно до своєї ночівлі.
Копирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionРятувальники вимірюють швидкість і напрям вітру. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС УкраїнаКопирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionРятувальник з гори Піп Іван Андрій Гірняк. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС УкраїнаКопирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionГора Піп Іван. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна
Зимою бувають сюрпризи. Наприклад, одного дня прокидаєшся і бачиш, що вхід замело. Береш лопату і розчищаєш. Одного вечора дізнались, що група туристів не дійшла до місця ночівлі. Почалися термінові збори. Коли все спорядження вже приготували, рятувальники були готові виходити, група вийшла на зв’язок і повідомила, що все нормально.
Копирайт изображенияSERJO POZDNYKOVКопирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionНа третій день до нас прийшли наступна команда рятівників. Ми спустились в село Шибене, де чекав транспорт. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС УкраїнаКопирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionФото Serjo Pozdnykov для ВВС УкраїнаКопирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionФото Serjo Pozdnykov для ВВС УкраїнаКопирайт изображенияSERJO POZDNYKOVImage captionФото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна
Досвід на горі був дуже цікавим. Робота в хлопців не нудна: відкопуєш зранку вхід, вимірюєш швидкість вітру, лізеш перевіряти стан даху в обсерваторії, а іноді потрібно зірватись посеред ночі для пошуку заблукалих туристів.
Родом з Франківщини. Засновник видання, журналіст та волонтер. Член Національної Спілки Журналістів України з 2014 року. Учасник двох Революцій в Україні. Автор понад 1000 матеріалів на сайті VERSII.IF.UA та деяких інших виданнях. Ведучий авторського проєкту "Хтовнаснині". Волонтер, допомагає ЗСУ та ВПО.
Відзначений медаллю "Доблесть Прикарпаття" у 2022 році за волонтерську діяльність та інформаційну підтримку оборони України. Заступник голови Молодіжної ради Івано-Франківської обласної організації НСЖУ.
Юліана Мазна — підприємниця з багаторічним досвідом, яка релокувала свій бізнес до Івано-Франківська. Раніше вона відкрила книгарню-кав’ярню в Чернігові, а тепер успішно розвиває її на новому місці.
24 лютого у Коломийській громаді, що на Івано-Франківщині оголошують днем тиші. Аби вшанувати військовослужбовців та полеглих у російсько-українській війні.