Та в будь-якому разі, наприклад, минулого туристи привезли лише офіційно, тобто обласному бюджету понад 32 млн гривень.
Звісно, насправді там трохи інші гроші, бо ж не все обліковується, але від того всім добре – і туристам, і готелям, і гірським садибам, і владі трохи, пишуть Версії з посиланням на Репортер.
Гостям гори вже тісні
Як не крути, а найпопулярнішим місцем відпочинку в Івано-Франківській області є туркомплекс «Буковель» та загалом Яремчанщина. Але, звісно, це не все. Є Ворохта, Дземброня – Чорногірський хребет, Осмолода, Стара Гута – Горгани – для тих, хто більше ходить горами, а не сидить у колибах.
Уже набрав серйозної популярності «Карпатський трамвай», що курсує вигодською вузькоколійкою аж до Мізунських порогів – для прихильників відпочинку без особливих фізичних навантажень. Багато людей приїжджають у Галицький національний природний парк, де працює Центр реабілітації диких тварин. А тих, хто більше цікавиться давніми традиціями та рідкісними ремеслами гуцулів, традиційно радо приймають у Косівському та Верховинському районах.
Та на сьогодні туристам цього всього вже замало, вони хочуть не лише помилуватися природою та скуштувати карпатської кухні, а й побувати на фестивалях. І найближчим часом їх чекають на міжнародному фестивалі карильйонного і дзвонового мистецтва в Гошеві (17-18 червня). 16 липня на Верховинщині, в селі Верхній Ясенів, відбудеться знамените гуцульське народне дійство «Полонинське літо». А в серпні в Івано-Франківську – традиційний «Довбушфест».
Готелі рахують гроші
На сьогодні в області є 400 готельних закладів, в яких можна водночас розмістити 20 тисяч людей. Крім того – 800 сільських садиб, багато з яких за інтер’єром, сервісом і цінами давно не такі вже й сільські. Велика перевага для власників у тому, що законодавство дозволяє займатися «зеленим туризмом» без реєстрації підприємницької діяльності.
По суті, власники «зелених садиб» мають реєструвати людей і сплачувати податок на прибуток. Але навіть якщо вони не зареєстровані як підприємці, то мають право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Отже, лише за офіційними даними у 2016 році в Івано-Франківській області перебувало 2,1 млн туристів. Та якщо рахувати тих, хто не зупинявся в готелях, то ця цифра буде значно більшою.
Крім того, статистика показує, що в останні роки в рази збільшилися доходи готелів. Так, у минулому році прикарпатські готельєри сплатили до обласного бюджету понад 32 млн грн.
Найбільше туристів приїжджає на Різдво та травневі свята. За даними опитування соціологічної групи «Рейтинг», це мешканці Києва, Львова, Луцька, Чернівців, Тернополя, Одеси та Дніпра. В середньому вони затримуються на Прикарпатті від трьох до п’яти днів.
Комфорт залежить від ціни
Оскільки попит на відпочинок в Карпатах збільшується, ціни відповідно теж ростуть. Почнемо з найпопулярнішого – Яремчанщини. Якщо ви зупиняєтесь у приватній садибі, що оптимально для великої компанії, то доба в ній коштуватиме від 200 до 500 грн з людини. При цьому все залежить від сезонності та умов проживання. Готельні номери – теж у різній ціновій категорії – від 400 до 1500 грн. І це все – не враховуючи їжу та розважальну програму.
У Верховинському та Косівському районах житло теж не з дешевих, але це вже як пощастить. Можна знайти садибу, де доба коштуватиме 100 грн, а є й по 600.
Якщо ж ви вирішили поїхати у Вигоду Долинського району, то ночівля там обійдеться від 100 до 300 грн за добу. А екскурсія «Карпатським трамваєм» коштуватиме 250 гривень.
Можна також замовити тур в гори з гідом-провідником. Вартість послуг – приблизно 1200-2000 грн у залежності від тривалості мандрівки. У вартість входять послуги інструктора-провідника, триразове харчування на маршруті, плата за вхід у заповідник, медична страховка та аптечка. А от спорядження треба мати своє, або брати в прокат за окрему плату. Франківцям у цьому плані значно легше – більшість із них ще з юності знає, куди, з ким та як іти.
Зображення клікабельне
Туризм треба «підгодовувати»
Начальник відділу туризму ОДА Віталій Передерко каже, що для збільшення кількості туристів треба далі розвивати інфраструктуру. Адже мандрівники й далі скаржаться, наприклад, на місцеві дороги. Звісно, в сільських бюджетах грошей на це ніколи не знайдеться, а от в обласної влади руки до того ще не дійшли.
«В першу чергу нам необхідно зробити під’їзди до туристичних об’єктів і парковочні місця, – говорить Передерко. – Цьогоріч ми хочемо облаштувати паркінг біля Галицького НПП та відновити криївку в селі Грабівка Калуського району, щоб розвивати військово-патріотичний туризм. Та спершу у відпочинкових зонах ще треба встановити звичайні лавочки та сміттєві урни, на що теж потрібні гроші».
Крім того, у Тлумацькому районі планують розвивати дельта- та парапланеризм – теж дуже популярні види відпочинку.
Звісно, аби туризм в області розвивався, його потрібно «підгодовувати» рекламно-інформаційною підтримкою, різними заходами, виставками. А це дорого. І беручи до уваги принципи формування місцевих бюджетів і держбюджету, туризм досі фінансується завдяки залишковим коштам.
