До початку 1870-х рр. тут на місці колишніх передмостових укріплень станиславівської фортеці була вільна площа, яку в документах називають «сквером перед будинком Шенгерських», пишуть Версії з посиланням на Побудовано.
Будівля споруджена єврейським підприємцем М. Ландау між 1874 і 1880 рр. Домовласником у 1890–1900-х рр. називається А. Бик, а надалі, до радянської націоналізації, – родина пивного підприємця з Калуша А. Мюльштейна. У невеличкій кімнатці на першому поверсі ініціативна група готувала польську газету «Кurjer stanislawowski», перший номер якої вийшов 4 квітня 1886.
Тут і містилася редакція на початку свого існування. Цій газеті судилося стати першою постійною газетою міста (виходила до радянського вторгнення), оскільки попередні, хоч і засновані 1848, 1870 і пізніших років, довше одного – двох років, а частіше кількох місяців не трималися.Будинок триповерховий, по фасаду дев’ятивіконний. У плані Г-подібної форми, з внутрішнім двором. Головний вхід з вул. Бачинського.
В основу зв’язку між приміщеннями покладено коридорно-анфіладний принцип.Нині перший поверх будинку використовується під заклади харчування й розваг, у підвалі – ресторан.
На наріжній частині споруди в ніші встановлений горельєф Л. Бачинського (автор – ск. А. Басюк) та анотаційна дошка з тонованого бетону з написом: «Вулиця названа на честь видатного громадсько-політичного діяча, віце-президента ЗУНР, посла до парламенту Відня, доктора Лева Бачинського».
Натхнеником групи і провідним засновником газети був публіцист і громадський діяч А. Ґіллер (1831–87). За участь у революційних подіях 1848, спробу перейти кордон для допомоги угорським повстанцям виданий росіянам і в кайданах засланий на військову службу в Східний Сибір (1853–60).
Після повернення був одним з керівників польського антиросійського повстання 1864, членом Центрального Народного Комітету. Автор творів «Польські могили в Іркутську» (1864), «Подорож в’язня етапами до Сибіру» (1866) та ін.
До Станиславова прибув 1884, став лідером місцевої польської громади. Тут помер і був похований на старому міському цвинтарі. При його знищенні останки 1981 на жадання польської громадськості перевезені до Варшави і там захоронені на цвинтарі «Powаzkowski».
Звід пам’яток Івано-Франківської області. Івано-Франківськ і села міської ради. – Кн. 1. Пам’ятки археології, історії та мистецтва. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2016. – С. 6-8.
