Алергію називають найзагадковішою хворобою цивілізації, — каже лікар-алерголог Борис Стремедловський, пишуть Версії з посиланням на expres.
— Від цієї хвороби потерпає 25% населення планети. А втім учені та медики й досі не знають точних причин такого бунту імунної системи, коли організм надмірно чутливо реагує на певні чужорідні йому речовини.
Загалом, алергія — це неправильна реакція організму, внаслідок якої він розпізнає певні речовини (алергени) як небезпечні й запускає механізми алергічних реакцій. Тепер складний період для тих, у кого алергія на пилок рослин — поліноз. Ризик появи алергії зростає при хронічних хворобах, незбалансованому харчуванні, несприятливій екології тощо.
— Що найбільше викликає алергічні реакції? Пилок яких рослин найбільше концентрується у повітрі?
— Тепер відбувається пікове пилкування дерев, зокрема берези та ясеня, — каже Вікторія Родінкова, докторка біологічних наук, професорка Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. — Для прикладу, на Заході України, а також на Півночі у Лісовій зоні концентрація пилку берези, ясена і вільхи (яка вже відцвітає) у пікові дні сягає десятків тисяч пилкових зерен на добу! Алергія на пилок берези та ясена особливо дошкулятиме до 25 квітня, концентрація пилку в повітрі коливатиметься у межах 100 — 500 пилкових зерен у метрі кубічному повітря.
Попереду — сезон пилкування дуба, який також серйозний аероалерген у всіх регіонах України. Середньодобова концентрація цього пилку може сягати до 500 пилкових зерен у кубометрі повітря в піковий період. При тім вважається, що для розвитку алергічних симптомів достатньо вдихнути 25 зерен у кубометрі повітря.
— Які ще рослини загрожуватимуть алергетикам найближчим часом?
В. Родінкова: — Незабаром цвістиме волоський горіх, пилок якого також викликає алергію (він дещо більший, 30 — 40 мікрон, має багато пор). Меншою мірою симптоми викликає пилок рослин родини кипарисових (ялівець, туя, кипарис), а пилок тополі, який також спостерігається тепер, неалергенний взагалі. — Як проявляється сезонна алергія? Б. Стремедловський: — Якщо організм чутливий до пилку згаданих рослин, то здебільшого розвивається ринокон’юнктивальний синдром — почервоніння й відчуття печії в очах, сльозотеча, а ще ринорея — рясні виділення з носа, що не супроводжуються закладеністю і пчиханням. У цей період також відбувається загострення сезонної бронхіальної астми, хворий потерпає через бронхоспазми. Часто проявляється реакція і на шкірних покривах — кропив’янка та дерматити. У 5% випадків у пацієнтів підвищується температура тіла, з’являється біль у суглобах, може виникнути діарея.
— Як не сплутати поліноз та ГРВІ?
Б. Стремедловський: — У випадку алергічної реакції симптоми загострюються під час сонячної й вітряної погоди, а знижуються під час і після дощу, адже тоді пилок набирає вологи й падає на землю, тож ми його вже не вдихаємо. Це не відбувається при застуді.
— Як полегшити симптоми алергії?
Б. Стремедловський: — Потрібна дієта. З раціону слід вилучити продукти, які дають перехресну реакцію з пилком цих дерев. Для прикладу, яблуко має перехресний алерген з пилком берези, лісовий горіх може спровокувати перехресну реакцію з пилком ліщини (у них споріднені алергени). Рекомендую відмовитись від кісточкових — мова про черешню, вишню, сливу, персики. Також не раджу вживати моркву й селеру — білкова молекула, що відповідає за алергію на пилок берези, є в цих продуктах. Алергетикам варто щонайменше часу проводити на свіжому повітрі в обідню пору, якщо надворі ясно. Після повернення з прогулянки, обов’язково ретельно мийте руки, вмивайте обличчя й промивайте ніс, щоби позбутись пилку.
— Алергію можна вилікувати чи це на все життя?
Б. Стремедловський: — Її можливо вилікувати — однак за декілька років. Починати таке лікування треба пізно восени, коли відцвітуть усі рослини. Йдеться про метод гіпосенсибілізації, коли в організм людини поступово вводять алергени, починаючи з малих доз і закінчуючи великими. Внаслідок лікування імунна система поступово звикає до алергену й сиптоми алергії стають слабшими. До речі, з віком активність імунної системи знижується, її сприйнятливість до рослинних протеїнів поступово слабшає, до старості людина врешті позбувається полінозу або переживає напади алергічного риніту вкрай рідко.
