Історія прикарпатського лелеки Юрка, який закохався в статую (фото + відео)

“Увімкнула світло, дивлюся, а то з одного лелеки є два. Ходив він цілу-цілу ніч. Я вийшла раз, другий, третій. Він собі ходив по подвір’ю, шипів. Ну і так, я знаю, було днів два”, – пригадує Марія Підручна.

Юрко – не перший лелека, який живе у жінки, тож вона знала, чим люблять ласувати птахи. На ринку жінка купила йому мойву, тим і годувала. Ще два дні Юрко то прилітав, то відлітав, а згодом залишився на обійсті назавжди. За цей час лелека вже встиг стати другом, проте кілька разів кусав жінку. Разом із Марією любив снідати, обідати та вечеряти на подвір’ї. Їв вареники, галушки, рибу, м’ясо та овочі.

“Коли йдеш, а особливо з малим відерком, він вже звик до того і знає, що йому щось має бути у відерку. І мене за рукав так був взяв, за курточку. Чую, щось тягне. Я думала, собака. Дивлюся, а то мій Юрко. Я кажу: “Юра, ти що?”, – пригадує Марія.

Лелека оселився у стайні разом курми і качками, господиня розповідає, що його бояться навіть собаки. Проте жінка хвилюється, щоб птах не замерз взимку.

Марія Підручна звернулася в редакцію Суспільного Карпати, щоб журналісти допомогли прилаштувати Юрка в тепле місце на зиму.

“Я дуже боюся, що він не перезимує, і дуже хочу, щоб його взяли в якийсь притулок. Щоб йому було тепло, бо він з курми і качками у сараї вже в мене не перезимує. Їсти ми йому ще щось дамо, бо є. Бо і сусіди дають”, – розповідає жінка.

Кореспонденти Суспільного відвезли Юрка в Галицький національний природний парк. Там лелеку оглянули ветеринари.

“Візуально здоровий. Пошкоджень в нього не виявлено, крила також, як ми перевіряли, працюють добре. На хворого він не виглядає”, – каже начальник центру реабілітації диких тварин ГНПП Андрій Гембарський.

Поки що лелека знаходиться в карантинному вольєрі. Навесні, коли птахи повернуться із вирію, полетить з іншими лелеками.