Однією із провідних тем у публікаціях зарубіжних ЗМІ про Україну минулого тижня стала заборона ввезення продукції української компанії Roshen до Росії. Крім того, закордонні видання звернули увагу на інше протистояння Києва і Москви – щодо українських рибалок, які загинули в Азовському морі після зіткнення з катером російських прикордонників. Актуальною залишається також тема підписання Угоди про асоціацію між Києвом та Брюсселем. Крім того, іноземна преса звертає увагу на рекордний урожай зерна в Україні цього року.
Чергова економічна війна Росії проти України, тепер уже “кондитерська”, і загибель чотирьох українських рибалок в Азовському морі, спровокована російськими прикордонниками, затьмарили цього тижня інші резонансні події, пише Міжнародне французьке радіо (RFI).
Причина “кондитерської війни” Росії не є ні для кого не секретом: Україна потрібна їй у Митному, а не в Європейському Союзі. Крім того, як зазначає автор публікації, причиною нападок на якість продукції концерну Roshen є політична діяльність Петра Порошенка, який останній рік активно критикує можливість вступу України до Митного союзу.
Показово, що “кондитерська” війна йде на тлі боротьби України за свого громадянина – 59-річного рибалки Олександра Федоровича. Він єдиний вижив після зіткнення в Азовському морі українського баркаса і катера берегової охорони Прикордонної служби Росії. У цьому зіткненні четверо українських рибалок загинули. Російські прикордонники стверджують, що вони хотіли оглянути баркас, на якому рибалки займалися нібито незаконним виловом біологічних ресурсів.
Як пише автор статті на RFI, у російських прикордонників безрезультатно запитувати, чи вартий захист біологічних ресурсів Азовського моря в кількості 200 кг таких жертв. Адже люди з автоматами гналися за українськими моряками на потужному прикордонному катері типу “Мустанг”, озброєному великокаліберним кулеметом і оснащеному водометом. Це судно дозволяє розвивати швидкість до 100 км/год. Автор ставить риторичне запитання: чи можуть неозброєні рибалки на пластиковому човнику з двома двигунами типу “Ямаха” здійснювати “небезпечні маневри” проти катера прикордонників (російська сторона наполягає, що українці самі врізались у катер прикордонників. – Ред.)?
Російська “Независимая газета” тим часом пише, що українсько-російська шоколадна війна вилилася у політичне протистояння в масштабах СНД. Росію, як і очікувалося, підтримали партнери по Митному союзу. Але на боці України несподівано зіграв Таджикистан, а незабаром до нього може приєднатися Молдова.
Таким чином Київ очолив протидію низки країн Співдружності Незалежних Держав Москві. Разом з тим, за словами керівника українського Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, зараз ідеться не про формування політичного клубу “друзів України”, а тільки про бажання окремих країн СНД ситуативно об’єднатися, щоб спільно протистояти торговим війнам з боку Росії.
Незважаючи на те, що процес євроінтеграції України проходить із труднощами, не слід очікувати, що країна поспішатиме із вступом до Євразійського союзу, пише хорватська газета Vecernji list. Як зазначає видання, Україна хоче наблизитися до Москви, але не бажає зачиняти ворота до Європейського Союзу, який має підтримку серед окремих верств населення, насамперед серед молоді. При цьому підкреслюється, що Росія нині активно лобіює серед українського політичного керівництва входження України до Євразійського союзу. “Україна зі своєю відносно розвиненою індустрією, великими сільськогосподарськими угіддями і геостратегічним становищем значно б зміцнила цей економічно-політичний союз”, – визнає автор публікації у Vecernji list.
Авторитетна польська газета Rzeczpospolita звертається до теми підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС і наголошує на тому, що Євросоюз не повинен ставити Києву занадто жорстких умов. Автор публікації не виключає, що за чотири місяці, які залишились до дати підписання документа, ще багато чого може статися, адже Москва до останнього спокушатиме Україну. Втім, як наголошує Rzeczpospolita, Президент України Віктор Янукович знає, що на карту поставлено набагато більше, ніж одноразове зниження цін на газ.
Автор також підкреслює, що у процесі євроінтеграції України істотне значення має доля Юлії Тимошенко. Все вказує на те, що стара Європа, особливо Німеччина, ставить підписання Угоди у залежність від звільнення екс-прем’єрки з в’язниці. Втім, пише журналіст, краще було б полегшити вимоги для підписання Угоди з Україною. Адже не можна долю величезної країни ставити у залежність від того, чи один політик помилував іншого політика.
Польське агентство преси (РАР) акцентує на тому, що цього року Україна збере рекордну кількість зерна – 57 млн тонн, половина з яких піде на експорт. Водночас попит на високоякісне зерно цього року зросте у Китаї. У сезоні 2013/2014 Китай може взагалі подвоїти закупівлю зерна за кордоном – до 8,5 млн тонн. Як зазначається, українські аграрії можуть вдало скористатися з ситуації. З ростом цін на світових ринках вони зможуть продавати зерно на більш вигідних для себе умовах.
Разом з тим, РАР звертає увагу на проблеми, які сьогодні існують у сфері вирощування зерна в Україні. Як наголошується, показники українського експорту могли б бути набагато вищими. Середня урожайність пшениці, кукурудзи і ячменю в Україні нині вдвічі нижча, ніж, наприклад, у країнах Євросоюзу. Головною проблемою називається відсутність хорошого зволоження грунту у південних регіонах, а також застарілі технології. На думку експертів, потенціал українського сільського господарства такий, що країна може вирощувати втричі більше зерна, ніж зараз. Так, інвестиції у розмірі 20-25 млрд дол. дозволять Україні упродовж п’яти-семи років досягти урожайності у 100-120 млн тонн зерна на рік.
