В Івано-Франківську презентували інтеграційний проєкт «Івано-Франківська об’єднана територіальна громада: віхи тисячоліть та сузір’я імен», який передбачає видання 19 книг про історію сіл громади.
Проєкт реалізується за ініціативи міського голови Руслана Марцінківа.
Презентація інтеграційного проєкту
До Дня громади в Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери відбулася презентація нового культурно-просвітницького проєкту «Івано-Франківська об’єднана територіальна громада: віхи тисячоліть та сузір’я імен».
Як повідомили організатори, проєкт ініційований міським головою Івано-Франківська Русланом Марцінківим і має на меті систематизацію історичних знань про села, що увійшли до складу громади.
«У рамках першого тому однойменного видання планується випустити 19 книг про села Івано-Франківської громади та узагальнюючу працю з історії територій», — йдеться у повідомленні.
Реалізація проєкту здійснюється за підтримки Івано-Франківської міської ради та особисто міського голови.
Інтеграційний проєкт має на меті зберегти історичну пам’ять та популяризувати культурну спадщину усіх 18 сіл, що приєдналися до Івано-Франківської громади у 2019–2020 роках.
«Проєкт відкриває незнані сторінки та нові імена, знайомить мешканців громади з історією територій, де 40 тисячоліть тому закладався фундамент життя автохтонів», — зазначають організатори.
У виданнях буде зібрано матеріали про визначні пам’ятки археології, історії та культури, відомих діячів, Героїв України, а також події визвольної боротьби.
У межах проєкту підготовлено низку нових історичних досліджень. Для семи сіл громади, які раніше не мали літописів, створено перші історичні праці.
Усі зібрані матеріали стануть основою для подальшого розвитку краєзнавства, створення місцевих музеїв, шкільних програм із вивчення історії рідного краю та розробки туристичних маршрутів громади.
Авторський колектив
Над проєктом працює команда Народного університету громад імені Петра Ісаїва. Науковим редактором та співавтором виступає доктор історичних наук, професор Олег Жерноклеєв.
До авторського складу увійшли історик-краєзнавець Петро Ганцюк, історик-джерелознавець Любов Соловка та літературна редакторка, викладачка Івано-Франківського фахового коледжу Карпатського національного університету Ярослава Івасів.
Краєзнавець Василь Харитон підготував літопис Чернієва, а також є співавтором історій Хриплина, Березівки та Чукалівки.
До створення книг долучилися старости, науковці, краєзнавці, бібліотекарі та журналісти з усіх населених пунктів громади.
Серед них — староста Микитинців (2020–2024 рр.) Ірина Паращук, доктор філософії Євген Лизень (Хриплин), магістри Владислав Андріїв (Березівка) та Соломія Остап’юк (Підпечери).
Місцеві дослідники, які долучилися до створення літописів: Роман Дехтяр (Узин), Галина Марків (Микитинці), Ярослав Мельник (Камінне), Ярослав Гап’як (Братківці), Святослав Ластовецький (Радча), Віталій Вівчарик (Радча).
Працівники бібліотек також стали співавторами книг: Мар’яна Мотрук (Драгомирчани), Марина Шібель (Чукалівка), Галина Кушнірчук (Тисменичани), Світлана Галущак (Підлужжя).
Журналістка Вікторія Юрків підготувала матеріали про Вовчинець.
В основу літописів Микитинців, Підлужжя, Камінного та Угорників покладено дослідження покійного краєзнавця Ростислава Гандзюка.
До редакційної ради увійшли міський голова Руслан Марцінків, його заступник Віталій Федорів, заступник директора департаменту молодіжної політики та спорту, розвитку територій і роботи з ВПО Андрій Деркач, а також старости сіл громади.
Учасники проєкту висловили вдячність працівникам краєзнавчого відділу Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Франка, Державного архіву області та Івано-Франківського краєзнавчого музею за допомогу у зборі матеріалів.
Зокрема, вагомий внесок зробили Валентина Дволітка, Анжела Горошко, Галина Максимців та Марія Вуянко.
Інтеграційний проєкт спрямований на формування спільної історичної пам’яті Івано-Франківської громади та популяризацію краєзнавства серед молоді.
Його реалізація дозволить не лише зберегти історичну спадщину сіл, а й зробити її доступною для широкого кола читачів, дослідників і майбутніх поколінь.
