Оксана Лучко стверджує, що всю цю справу про вчинення корупційного правопорушення “роздули” її недоброзичливці, починаючи від слідчого і закінчуючи суддею, який необ’єктивно розглядав справу, пишуть Версії.
Суддя окружного суду впевнена, що у кожного з них були особисті причини звинуватити її, оскільки за свою кар’єру вона розглянула багато справ за участю їх або їхніх родичів, і в більшості випадків виносила рішення не на їхню користь.
Адвокат Лучко вважає всю справу абсурдною, оскільки вина його підзахисної не була доведена. За його словами, у позові Пенсійного фонду до ЗАТ “Прикарпатжитлобуд” ніде не було вказано прізвище батька судді. Незважаючи на те, що Оксана Лучко живе в одному місті зі своїм батьком, вона навіть не здогадувалась, що з 2014 року Лучко Олександр Дмитрович – керівник підприємства. Хоча прокурор довів, що сама Оксана Олександрівна починала свою професійну діяльність на цьому підприємтсві – вона півроку працювала в ЗАТ “Прикарпатжитлобуд”.
Правозахисник вважає, що його підзахисну просто підставили: кілька років тому її обрали головою суду. А це багатьом не сподобалась, оскільки нова голова суду була відома своєю принциповістю.
Сама Оксана Лучка апелювала тим фактом, що в матеріалах справи не було вказано прізвище її батька, і відповідачем значилось підприємство. А в обов’язки судді не входить перевірка керівництва, засновників, акціонерів і т.д. І оскільки позивач – Пенсійний фонд – не сплатив судовий збір, то згідно статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України вона прийняла єдине можливе рішення – залишити позовну заяву без руху.
Для прийняття рішення суд оголосив перерву до 28 жовтня.
Нагадаємо, у червні 2016 року в СБУ почали розслідування стосовно судді. Згідно з розподілом автоматизованої системи документообігу до Оксани Лучко надійшла на розгляд справа, відповідачем в якій було підприємство її батька. За законом вона повинна була повідомити про це керівництво суду, а також раду суддів України, для того щоб відмовитися від розгляду цієї справи. Але Лучко проігнорувала ці вимоги – таки взялася за справу і винесла рішення на користь свого батька – директора будівельної фірми. Міське управління пенсійного фонду вимагало, щоб він сплатив податки на мільйон гривень. Позов його дочка відхилила, залишивши позовну заяву без руху.
