Країна-агресор використовує будь-який привід для провокації та брехні, які потім реалізовує зокрема і в інтернет-просторі. Москва створила цілу армію так званих “тролів”, які вкидають до мережі різноманітну неправдиву інформацію та постійно нагнітають ситуацію своїми коментарями.
За останніми даними, тільки в українському сегменті соціальної мережі “Фейсбук” працює близько двох тисяч «тролів», які, прикриваючись патріотичними гаслами, розповсюджують потрібні Кремлю повідомлення. Основним об’єктом впливу в такій війні – населення. І завданням такої війни є спонукати громадян до зради власної держави та підтримати агресора.
Так звані “журналісти” російських каналів формують «картину подій», яка є необхідною для пропагандистських цілей Кремля і часто виконують розвідувально-підривні функції як агенти спецслужб Росії.
На синдром відвертої брехні страждають і цілі міністерства у фейкових республіках Донбасу. Часто керівництво ДНР і ЛНР перекручують інформацію про хід боїв.
Щоб тримати в тонусі задурене населення, бойовики вдаються до обстрілів окупованих територій. А потім з російськими ЗМІ наганяють інформаційного жаху. Але місцеві мешканці за роки АТО добре навчилися відрізняти калібри і напрямок, звідки прилітає снаряд. Російські військові експерти та науковці вже тривалий час доволі глибоко розробляють тему інформаційних та інформаційно-психологічних воєн.
Сьогодні найважче розпізнати спеціально створену інформацію, яку дуже часто продукують російські ЗМІ. Аби не потрапити під її вплив, експерти радять знайти першоджерело повідомлення. Якщо в новині є посилання на конкретну людину, варто перевірити, чи є ця інформація на її акаунтах в соцмережах. Якщо мова йде про організацію чи політичну партію – не лінуйтесь заглянути на їх офіційні сайти. Також не можна плутати факти з коментарями. Адже свідчення очевидців будь-якої події, можуть бути перебільшенними чи викривленими. Тож, перш ніж повірити цій інформації, дочекайтесь підтверджень названих фактів в авторитетних ЗМІ або ж повідомлень офіційних структур.
Користувачі соцмереж нерідко поширюють неправдиві фотографії скандального змісту. Для визначення правдивості знімка його варто пошукати у Google. Простежте також дату публікації фотографії і те, що на ній зображено. Часто бойові дії в інших країнах намагаються видати за події на Донбасі.
Також аби перевірити достовірність інформації, часто у пригоді може стати знання англійської мови. Адже журналісти багатьох ЗМІ, зокрема, російських, знаючи про низький рівень знання англійської у населення, посилаються у своїх новинах на західні мас-медіа. Спираючись у своєму матеріалі, до прикладу, на авторитетну європейську газету, журналісти подають абсолютно іншу (їм вигідну) інформацію. Тож потрібно перевірити правдивість цього повідомлення безпосередньо на інтернет-сторінках першоджерел, а для цього, ясна річ, потрібно добре володіти іноземною.
Насамперед, аби не стати жертвою пропаганди і дезінформації, потрібно навчитися критично ставитись до будь-яких новин. Особливо, до шокуючих і скандальних повідомлень в інтернеті. Пам’ятайте: найлегше повірити в бажане.
