Багато творів Степана Пушика стали відомими піснями. Одну з них “Сніг по горах лебедіє” (слова С. Пушик, муз. Кос-Анатольський) виконала Муніципальна капела бандуристів.
“Степан Григорович мав такий запальний характер, як сьогоднішня вітряна погода, – пригадує міський голова Івано-Франківська Руслан Марціків. – Степан Григорович мріяв про те, щоб Івано-Франківськ став спадкоємцем Давнього Галича. Степан Григорович заслуговує цього пам’ятника, бо він символ нашого міста. Він вже увійде в історію, бо він як депутат Верховної Ради голосував за незалежність України, бо він визначний поет. Низький уклін”.
Мер запропонував ректору ПНУ Ігорю Цепенді провести наукову конференцію “Івано-Франківськ – спадкоємець Давнього Галича”.
“Наш університет має велику честь, що в наших стінах працював Степан Григорович. Велике завжди бачиться на віддалі. Ми можемо дійсно оцінити його талант, бо він є ширшим за українську літературу, він також великий історик, журналіст. Ми повинні зберегти його величезну спадщину”, – відзначив Ігор Цепенда, ректор ПНУ.
Всечесні отці освятили пам’ятник великого прикарпатця.
Довідково.
Степан Григорович Пушик (26 січня 1944, с. Вікторів, нині Галицького району Івано-Франківської області — 14 серпня 2018, м. Івано-Франківськ) — український письменник, літературознавець, фольклорист, журналіст, громадсько-культурний і політичний діяч, кандидат філологічних наук, професор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.
Лауреат державної премії ім. Т. Шевченка, премій ім. В. Стефаника, П. Чубинського, Мирослава Ірчана, О. Копиленка, Міжнародної літературної премії імені Воляників-Швабінських Українського Вільного Університету в Нью-Йорку. Член Спілки письменників України та Українського ПЕН-клубу.
Заслужений діяч мистецтв України.
Автор багатьох поетичних та прозових збірок, фольклорних записів, книжок для дітей, літературознавчих та краєзнавчих праць, розвідки про карпатське коріння Т. Шевченка «Славетний предок Кобзаря», дослідження про «Слово о полку Ігоревім», про слов’янську та праукраїнську міфологію («Бусова книга»), повість про Володимира Івасюка («Блискавиці б’ють у найвищі дерева»). Оригінальні вибрані твори вийшли в 6 томах (7 книгах), у 7 окремих збірках видано записи народних казок, пісень, українських тостів, приповідок.
Йому належить переклад кількох віршів караїмського поета Захарії Абрагамовича.
Понад 150 віршів С. Пушика поклали на музику композитори Володимир Івасюк, Олександр Білаш, А. Кос-Анатольський, Б. Юрків, Б. Шиптур, Остап Гавриш, Мар’ян Гаденко, Тарас Пушик та ін. Вони ввійшли до репертуару виконавців Дмитра Гнатюка, Анатолія Мокренка, Миколи Кондратюка, подружжя Світлани та Віталія Білоножків, М. Кривеня, Володимира Піруса, Михайла Сливоцького, ансамблів «Кобза», «Мрія», «Росинка», Гуцульського ансамблю, хору «Трембіта», капели бандуристів, Черкаського народного хору, С. Ротару та інших вітчизняних та зарубіжних колективів.
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
