У Львові науковці спільно зі студентами розробили бинт, який може зупиняти артеріальну кровотечу та надійно захищає рану в разі довгого транспортування пацієнта.
Бинт пройшов перший етап тестування і він виявився вдалим, тож нині чекає на остаточне погодження медиків.
Ще один винахід “Львівської політехніки”, який вже активно застосовують на передовій наші бійці, – гідрогелеві пов’язки. Вони стають у пригоді у разі опіків, а також загоюють рани. Про це йдеться у сюжеті журналістів ТСН.
Щодо розробленого бинту, то він – аналог відомого у всьому світі препарату, який зупиняє кров при тяжких ранах. Однак, які компоненти науковці використали у своїй розробці – таємниця.
“Ми хотіли зробити особливістю нашого бинта те, щоб він утворював міцний механічний тромб. Навіть коли кровотеча знову розпочнеться, кров не витікатиме назовні”, – розповідає Соломія Капаціла, студентка Національного університету “Львівська політехніка” з наукової групи, що розробила цей бинт.
За її словами, на передовій така пов’язка здатна врятувати життя. Мова про артеріальну – найбільш небезпечну кровотечу. Під час поранення бійцям накладають турнікет, який перетискає кінцівку і таким чином зменшує крововтрату. Але якщо до лікарні їхати далеко і турнікет надто довго перетискає руку або ногу – в тканинах починається процес відмирання. Це може призвести до ампутації. Кровоспинний бинт дозволяє послабити турнікет і зберегти кінцівку.
“Це дуже важливо, адже в сучасних реаліях транспортування бійця з нульової відмітки до тої, де йому може надати допомогу кваліфікований хірург, це триває дуже довго”, – каже Соломія Капаціла.
Кровоспинний бинт – ще на стадії клінічних досліджень. А от гідрогелеві пов’язки, які допомагають загоєнню ран, тут вже виготовляють та передають бійцям.
“Вже є чотири повідомлення з передової дуже ефективного використання при опіках від фосфорних бомб”, – розповів доктор хімічних наук Національного університету “Львівська політехніка” Володимир Самарик.
Такі пов’язки у світі існують давно, але тканина в них синтетична. Тут – лише натуральні компоненти. Спочатку гідрогелеві листи ріжуть на шматки невеликих розмірів. А потім стерилізують.
“Це ультрафіолетова лампа. Ми розкладаємо на скло пов’язки, далі ми стерилізуємо по 30 хв з кожної сторони”, – каже студентка “Львівської політехніки” Дарія Боцула.
Навіть в бойових умовах накласти пов’язку дуже просто – потрібно розкрити пакет, зняти захисну плівку і закрити рану
“Наносимо, один край тут фіксуємо і от приклеїли”, – додала науковий співробітник кафедри органічної хімії Наталія Носова
Фінансування виробництва – і державне, і за кошти благодійників. Науковці уже передали в шпиталі та на передову – понад 40 тисяч гідрогелевих пов’язок.
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
