З писанками, як і з будь-якими іншими традиційними та символічними святковими атрибутами, пов’язана величезна кількість вірувань і легенд.
З давніх-давен вони були оберегами, кожна з них мала певний сенс та призначення. Про знаки, символізм та кольористику писанок розповіла Уляна Лінда-Варцаб’юк. Майстриня народилася у селі Космач, що на Гуцульщині, а зараз проживає у Польщі, пише WestNews.
З дитинства дуже любила малювати квіти й створювати квіткові композиції в малюнках. За час своєї творчості жінка розфарбувала декілька тисяч писанок.
“Космацька писанка – є найкращою. Але я не роблю писанки чистої традиції, космацькі. Все ж таки натура художника виривається за рамки. Традиція – канон. Я не можу чітко всього дотримуватися, бо моя творча натура хоче чогось більшого. Я ніколи не роблю ескізів. Я мушу зразу вилити те, що у мене в голові. Рука сама деколи провадить.”
За словами пані Уляни, розфарбовування писанок для неї медитація. Для цього процесу ніколи не треба підбирати настрій.
“Незалежно чи мені добре, чи погано – це мій світ. Я в нього поринаю. Не треба причини, щоб малювати писанку. Можливо, через те, що я не маю постійно можливості малювати писанки, в мене до цього такий “голод”.”
Писанка – маленьке диво, що пройшло крізь віки. Вона вражає витонченістю стилю та довершеністю змісту.
“Писанковий орнамент — це комплексний твір, оберіг в обрядовому і декоративному значенні писанки. За християнських часів писанка стала втіленням радості й віри у Воскресіння Христове, символом всепрощення та Великоднього вітання.”
Пані Уляна розповідає, що колись писанки були оберегом. При будівництві хати обов’язково в кути замазували писанки. Це мало бути оберегом від нечистих сил та поганої енергії.
Коли господар орав поле, він брав писанки, які залишилися з Великодня і закопував їх на початку поля. Так само відвертаючи бурі та різні негаразди. Знаки були та є оберегом.
“Орнаменти на писанках – це орнаменти Всесвіту. Це така метафізика. На писанках солярні знаки повторюються всюди, незалежно які писанки чи Гуцульщини, чи Австралії. На писанці немає випадкових знаків. Кожна рисочка, кожна крапочка щось значить. Вона має свій символ та енергетику.”
Символічним був не тільки орнамент, а й кольори, якими розписували писанку. Провідне значення має семантика писанкового орнаменту.
“Мотиви, які походять від давніх номадичних часів, язичиських вірувань і культів. Архаїчні мотиви — лінії, кола, хрести, ромби, квадрати, крапки — прикрашали предмети повсякденного ужитку, глиняний посуд, знаряддя, помешкання. Ці орнаменти становили первинний шар в іконографії народів світу. Паралелі, що так щільно пронизують культуру слов’ян, відбилися на орнаментальній поверхні писанки. Писанка показує комплексне поєднання атропеїчного і декоративного значення.”
Найпоширеніші у писанковому орнаменті – солярні знаки. Сонце — джерело світла, символ життя. Це найдавніший і найпоширеніший орнаментальний мотив, форми його графічного зображення необмежені. Сонце зображується як коло, рожа, квітка, вітрячок.
Найбільш давнім є геометричний орнамент, наприклад, Вогонь позначається знаком “триріг”, “триквер” – трикутник, цей знак є символом родючості. Свастя – символізує чотири пори року, чотири стихії. Драбина – дорога до Господа. Крапочки – це дощ або сльози матері Божої. Смерічки – це знаки життя, безконечник – символ вічності. Важливим символом на писанці є Дерево життя яке перетворюється в Жінку — Берегиню з піднятими до неба руками — образ родючості й добробуту.
“Можна нескінченно описувати метафізичне творення писанкової семантики, але також важливе естетичне і функційне значення має колір.”
Значення кольорів:
- Білий – чистота, свіжість, святість.
- Жовтий – колір життя, народження, сонця.
- Червоний – радість життя, любов, надію.
- Зелений – пробудження, весна.
- Синій – вода, життя, чистота, відродження.
- Коричневий, чорний – матір – земля, родючість, достаток.
“Сполучення кількох кольорів мали своє значення, тому сама чарівна писанка вважається писанка мальована 4 — 5 кольорами.”
Надзвичайно важливо, каже пані Уляна, не кому пишеш писанку, а хто пише. Енергетика, яку закладають у писанку, є важлива. Вона передається тій людині, яка її матиме.
“Було так часто, що я напишу писанку і вже в останній момент я розбиваю ту писанку нехотячи. Тета завжди мені казала в дитинстві: “Не плач, дитино. Це дуже добре. Якщо розбилася писанка, вона забрала від тебе щось негативне.” Я стараюся не розбивати писанки, але якщо вже так трапиться, то я не жалію.”
Писанка — це чудо-оберіг народного мистецтва, культовий атрибут великого Християнського свята. Виконуючи його, ми вкладаємо частинку своєї душі, енергію яка передається з покоління в покоління, поєднує людину з всесвітом і з надприродними силами.
“Як предмет писанка є надзвичайно енергетичною. Всі знаки Всесвіту вкладені на цій писанці. Ці знаки навколо нас, просто люди у цьому хаосі не помічають. Це є на кожному кроці. Природа нам постійно показує різні знаки.”
Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
