А ось чи варто? Зі зняттям недоторканості тепер, коли, на жаль, у нас така недосконала суддівська система з корумпованістю, депутати можуть перетворитись на «маріонеток», якими управлятимуть ті, хто мають більше важелів впливу. Тому Версії вирішили поцікавитись, що думають про зняття депутатської недоторканості відомі прикарпатці.
Михайло Вінтоняк, голова ГО «Народний контроль»
Я прихильник максимального обмеження депутатської недоторканості. Оскільки будь-яка політична сила в майбутньому, прийшовши до влади, чинитиме тиск на опозицію. І зняття недоторканості стане зброєю для того, щоб давити опозицію, щоб на кожному кроці цькувати державні структури, а контролюючі органи, прокуратуру нацьковувати на підприємства, бізнесменів; вишукувати різні теми і цим самим цькувати депутатів від опозиції. Я чесно кажу, що я категорично проти повного зняття депутатської недоторканості.
Тарас Случик, громадський діяч, експерт Інституту політичної освіти
На мою думку ще не час повністю скасовувати недоторканість для нардепів, адже це може дати інструменти тиску. Звичайно її треба обмежити, щоб це не давало можливостей народним обранцям уникати покарання. ВРУ не відклала скасування, така довга процедура внесення змін до Конституції
Віталій Світлик, координатор руху ЧЕСНО в Івано-Франківській області
Варто скасовувати цю недоторканість, оскільки депутати повинні бути так як і люди відкритими. Вони ж не займаються якимись там незаконними справами, щоб мати недоторканість. Я виступаю за зняття недоторканості з депутатів Верховної Ради оскільки ми бачимо ситуації, що депутати неодноразово зловживають своєю владою, і тому ми розуміємо чому вони відкладають цей процес, адже народні обранці не зацікавлені у знятті з себе недоторканості, тому що більшість наших депутатів займаються корупційними діями і прикривають свої великі бізнеса. Вони з Верховної Ради, з законодавчого органу, зробили собі такий «клуб по інтересам», де нардепи в більшості відстоюють свої позиції, а не інтереси простих громадян.
Андрій Філіппський, редактор газети «Репортер»
Думаю, що скасування недоторканності нардепів – це правильно. Депутати перед законом мають бути такими самими громадянами України, як і решта українців. Якщо когось із них раптом звинуватять, наприклад, у криміналі лише за те, що він чесно і принципово боровся за народне щастя, то його колеги завжди зможуть розібратися з цим випадком у парламенті та знайти спосіб захистити героя від несправедливості. Натомість зараз усе відбувається навпаки – нардепи порушують закон, а вже потім Рада думає, чи можна їх притягнути…
Зняття недоторканності – надто серйозна справа, особливо для самих нардепів, аби вони проголосували її швидко. Чому почнуть розгляд саме з кінця серпня? Тому що в жовтні будуть місцеві вибори, за партійними списками, тож кожна партія спробує ще й на цьому заробити трохи симпатій виборців. Про те, що скасування недоторканності – саме їхня заслуга, кричатимуть усі партії.
Олег Головенський, головний редактор сайту «Фіртка», директор інституту розвитку міста «Новий Івано-
Я взагалі вважаю, що сам оцей процес вічного внесення і голосування за відміну недоторканості депутатів Верховної Ради це просто черговий піар-привід. Чому? Тому що для того, щоб цю норму реально ввести в життя необхідно змінити положення Конституції, де є одне коротке речення, що депутати Верховної Ради користаються депутатською недоторканістю. Для того, щоб реально депутати втратили цей статус недоторканості треба змінити норму Конституції, а це складна процедура: для цього потрібна не проста більшість депутатів у 226 голосів, а не менше як третина – мінімум 300 голосів народних обранців, потім – висновки Конституційного суду, далі – внесення змін до Конституції; тобто ця історія, наскільки це на моїй пам’яті, триває кожну сесію ВР, що півроку це питання випливає і ставиться на голосування простою більшістю, там воно вноситься чи не вноситься, але всі розуміють, що зібрати триста голосів за відміну депутатської недоторканості – справа таки майже неймовірна, тому не сильно в це вірю. Ну крім того, я вважаю, що все таки цей інститут депутатської недоторканості, хоча, можливо, це не популярно прозвучить, має сенс. Чому? Тому що він не допускає якихось варіантів узурпації влади однією з гілок, адже виконавча влада чи президентська, яка володіє силовими структурами, адже практично, президент подає кандидатуру на прокурора, президент визначає керівника СБУ, президент впливає на всі силові структури, тож таким чином ця недоторканість має політичний сенс. Я би був за те, щоб депутатську недоторканість не повністю скасовувати, а обмежити для того, щоб депутат все таки не боявся якихось там речей силовий чи підкилимних, щоб все таки мінімальний статус недоторканості був, ясно що за вбивство чи тяжкі кримінальні злочини депутатської недоторканості не може бути. А що стосується пакетної відміни недоторканості, то варто приймали обмеження недоторканості в комплексі: треба обмежувати однозначно рівень депутатської недоторканості, обмежувати рівень недоторканості суддів і треба створювати механізм легального відсторонення президента від влади, а не робити піар кожних півроку по зняттю недоторканості, яка завжди упирається у тих триста голосів не реальних для того, щоб її відмітини, тому тут має бути реальний тиск з боку суспільства, ще потужніший, ніж він є.
Святослав Никорович, громадський активіст
Власне, слід розуміти природу “депутатської недоторканності”. Таким чином народні депутати в опозиції себе захистили від режиму президента Кучми. Сьогодні ситуація змінилася, кардинально змінилася. Єдиним, хто несе загрозу для нардепів є народ. Тому те, що в такий спосіб депутати відмежовують себе від “простих смертних” українців є незрозумілим. Відкладення скасування недоторканності є нічим іншим, як грою на руку колишніх регіоналів, які повинні нести кримінальну відповідальність за стан справ у країні. На жаль, у нашій країні і надалі політика є дуже вигідним бізнесом …
Роман Островський, громадський діяч, волонтер
Наразі я думаю про те, звідки взяти кошти для допомоги військовим. Те, на що я не впливаю, мене нарешті мало цікавить. Дорогоцінний час треба витрачати на щось корисне, а не на роздуми про ВР.














