В цьому контексті можна згадати невеличке озерце біля міського озера, яке, за головування в міській раді Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса, було нещадно засипане, щоб віддати ділянку під забудову. При цьому була знищена невеличка колонія видр, яка проживала в тому озері, яке, на жаль, вже не повернеш. Але, можливо, варто поборотися за ті озера, які ще залишилися?
До теми повільного вмирання міських озер «Версії» зверталися вже неодноразово. Зокрема і в статтях «Вражаюча байдужість: міське озеро Івано-Франківська поступово перетворюється на болото» , «Івано-Франківське міське озеро можуть засипати вже найближчим часом» та «Система міських озер в Івано-Франківську: діло йде до гіршого».
З часу написання згаданих статей, мало що змінилося. Тобто, зміни є, але в гірший бік. Заболоченість міського озера продовжується. Частина озера (в районі колишнього дитячого пляжу) вже перетворилася в справжнє болото – з заростями очерету по берегах та водним плесом повністю вкритим водоростями.
Нагадаємо, що міське озеро Івано-Франківська було споруджене 1955 року. Площа водного дзеркала 36 га. Колись це було одне з улюблених місць відпочинку мешканців міста.
Озеро живилося за рахунок каскаду озер (відстійників), які розміщувалися між річкою Бистрицею Солотвинською та, власне, озером. Наразі відстійники осушені, частина з них засипана будівельним сміттям. Між Бистрицею та об’їзною дорогою виросло ціле селище, яке використовує річку Млинівку (яка живила систему ставків) як каналізаційний злив. До того ж не викликає сумніву, що внаслідок індивідуальної забудови була порушена і система підземних вод.
Словом, з усіх ставків залишився лише один – перед «Парк-готелем». Втім, ставком його назвати вже язик не повертається. Справжнє болото з усіма необхідними атрибутами – брудною водою, відсутністю незарослого плеса та відповідним запахом чи, радше, смородом.
Здається, внаслідок всього вищесказаного, вже можна констатувати смерть міського озера.
Не в кращому стані перебувають й озера в міському парку. Верхнє озеро вже мало чим відрізняється від звичайнісінького болота, середнє озеро успішно в нього перетворюється. Лише нижнє озеро (те що з острівцем) має порівняно пристойний вигляд.
Здається, що після перейменування КП «Парк ім. Т.Г. Шевченка» в «Центр розвитку міста та рекреації» та зміни керівництва жодних кроків для виправлення ситуації та порятунку озер не робилося і для стороннього спостерігача ситуація виглядає безнадійною. Щоб з’ясувати, чи насправді це так, «Версії» зустрілися з директором Центру Русланою Василюк.
Пані Руслана розповіла, що робота по відновленню міського озера ведеться. Вона ще не видима для ока, бо, наразі йдуть консультації зі спеціалістами. Наприклад, стосовно дитячого пляжу, то в планах дирекції «Центру розвитку міста та рекреації» повне відновлення цього пляжу в наступному 2017 році.
Що ж до ситуації по озеру загалом, то за словами Руслани Василюк, нещодавно, за її ініціативою, була скликана нарада «з усіма можливими сторонами, які могли б посприяти у цьому процесі». Зокрема на нараді були присутні, окрім директора Центру, перший заступник міського голоми Микола Вітенко, директор Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак, начальник ДС «Водоекотехпрому» Тарас Попадинець та заступник начальника облводресурсів Віталій Пернеровський.
Заплановано до співраці залучити Львівський інститут і не лише по міському озеру, але й по каскаду озер в міському парку та по, так званому, Німецькому озеру в мікрорайоні Пасічна. Після вивчення питання, спеціалістами буде розроблена технічна документація, як наповнити водою міське озеро. Наразі ж, Центр своїми силами почистив від намулу лоток, яким поступає вода у відстійник перед «Парк-готелем». Тепер лоток готується до герметизації, щоб вода не тікала. Також, за допомогою старих шлюзів, перенаправлено потік води з Млинівки, який йшов до садового товариства «За мир», для того, щоб бодай мінімально наповнювати міське озеро водою.
Наступним кроком, за словами Руслани Василюк, має буте очищення самої Млинівки, а це вже питання не лише самого підприємства, яке вона очолює, але й ряду комунальних служб міста. І не лише нашого. Що вирішити, як очистити Млинівку, Івано-Франківськ звернувся за допомогою до «Лівівводгоспу».
Наступна нарада по цих питаннях запланована на 2 вересня цього року.
Що ж до каскаду озер в міському парку, то тут теж склалася подібна з міським озером ситуація – немає водонаповнення. Джерельне озерце, за рахунок якого відбувалося наповнення паркових озер, знаходиться в приватній садибі на вулиці Дорошенка і туди працівникам парку утруднений доступ.
До того ж, вище садиби з озерцем було споруджено будинок і, припускає Руслана Василюк, тим самим було порушено наповнення того озерця водою, бо воно також підсохло. «Наразі, потрібно розібратися що до чого й знайти шляхи вирішення проблем», – говорить директор.
На даний час проведено ремонт шлюзів та переливів на нижньому озері. На осінь заплановані такі самі роботи й на двох інших озерах. За словами пані Руслани протягом тривалого часу на паркових озерах не проводилось жодних робіт, щодо водонаповнення, тому очолюване нею підприємство змушене все починати з нуля.
Що ж, схоже в міської влади непочатий край роботи. Особливо, якщо згадати, в контексті цієї статті, озерце в мікрорайоні БАМ , та озерце позаду Олімпу від якого влада всіляко відхрещується.
Зрештою, хотілося б, щоб наміри й плани окреслені директором «Центру розвитку міста та рекреації» Русланою Василюк не залишилися (згідно наших невтішних традицій) лише намірами й планами.





















Анонім
Заживемо нарешті. Після Ротару розправлять плечі парк, озеро, пташки і видри. Пройшла зима, наступило літо, спасібо СВОБОДІ за ето. А що, окремими місцями точна копія КПСС. Посади лише членам керівної, підряди також, планові показники по відкатах. Ура! Цього хотіли пенсіонери у вишиванках.
Анонім
А шо той Мулик ни пише за Цигольню.Всьо парки -шпацерунок і смороди з тої труби ,аж затєгає.Я йду не раз по воду ранесенько -файно так,пташки співают,красота,а як занесе вітерец-дихнути не ма чим – кишки вивертає.То шо має бути так як в Європі -серед парку смедюча цигольні,га ,як так має .я вас питаю?
Анонім
Пане Володимире Мулик.Уважно прочитав вашу статтю ,виявив ряд досить дивних “неточностей”…Так до порядку- по-перше ,засипані відстійники ще до їхнього “засипання” стояли декілька років обезводнені…Скажіть також як ви собі розумієте тезу -що відстійники поповнювали водою Міське Озеро?Завжди і їх ,ї міське озеро поповнювала річка Млинівка ,яку за вашими словами п.Балагура і його “Калинова Слобода” використовує для скиду каналізаційних скидів…Ви ,Володимере були в Калинові Слободі? Від Млинівки -що йде “гострий сморід фекалій”? Та ні-досить пристойна річка ,плавають качки,нутрії…То виходить Млинівка і при чому? А що то за “потічок -смердючок” що тече по-при “відстійник”…Давайте пройдемося його руслом .За “Сільпо” є підприємство по вирощенню шампінйонів -ви звернули увагу куди дівається гноївка -відходи? Раджу звернути.Біля Будинку Культури с.Крихівці (кафе Емілія) протікає той самий потічок -тут він без “запахів”,так що забруднюються десь нижче за течією.Ще до уваги Руслани Василюк та вас-річка Млинівка з давен-давен була сполучена з р.Бистриця Солотвинська,поповнювали одна одну водою,та потім “раціоналізатори” їх розлучили -спочатку по трохи почала в Млинівці пропадати риба ,вона почала міліти,замулюватися ,не допогло і розчищення і поглиблення русла ,котре проводилося років з 8 тому.Є в громади села Крихівці бажання повернути Млинівці повноводність,це б вирішило проблеми неповнення водою Міського Озера .Ще хочу звернути увагу на “заболоченість,рослинність,цвітіння води”-це природні чинники які відбувалися в природі на протязі міліонів років ,навіть знамените Женевське озеро не уникало цієї участі ,для його порятунку було споруджений “підводний вітряк ” що зменшило негативний чинник “термоклину”.Цвітіння води-це тепла і дуже тепла вода ,та високий вміст фосфатів і органічних добрив(ті ж сама гноївка),кислотність води підвищується -більшість риб навіть при достатній кормові базі сповільнюють ріст.Для приведення води “в норму” (в народі “щоб не смерділо”) вносять вапняне “молочко”,це загально-принята практика в аквакультурних господарствах (ось чому продукція “Більшівці -риба” не “чути намулою”.
Коментарі закрито.