Слово “мурал” увірвалося в лексикон сонних франківських обивателів разом з мистецьким фестивалем Porto Franko Gogol Fest, який пройшов в Івано-Франківську влітку цього року. Одним з наслідків (чи, якщо хочете, слідів) цього фестивалю стало кілька абстрактних муралів (стінописів), які з’явилися на стінах чотирьох будинків міста. Обиватель, який до цього моменту вершиною мистецьких проявів вважав вишитий бісером портрет набурмосеного Шевченка (Франка, Українки, Божої Матері, тощо), або, в кращому випадку, карпатський пейзаж з обов’язковими жовтими скиртами сіна на тлі блакитних гір, привідкрив сонні оченята, струсонув головою та обурено закричав “Що це?”. Та оскільки заспаний мозок не міг осягнути того, що було за межами його можливостей, то негайно була створена комісія, на чолі з головним архітектором міста Дмитром Нижником в кількості десь коло десяти осіб, з яких страшне слово “мурал” до цього знаменного дня чуло максимум двоє-троє.
Засідання комісії ні до чого не призвело, та й призвести не могло, оскільки самі учасники зібрання не могли пояснити, для чого вони зібралися й чого вони хочуть – замалювати абстрактні стінописи, знайти й привселюдно розстріляти авторів, а заразом і тих хто позволив це неподобство, чи просто почесати язиками.
Втім, десь там, поза межами комісії, хтось та зробив для себе меркантильні висновки, наслідком яких стала поява чергового стінопису. На догоду обивателю, щоб той і надалі продовжував перебувати в своєму культурному анабіозі, автор (я зумисне уникатиму прізвищ в даному тексті) вирішив зобразити Івано Франка, такого звичного для мешканців міста по бісерним портретам, погруддям, пам’ятникам, чеканкам та, звичайно ж, двадцятигривневим купюрам.
І все б нічого, але Франко виявився не зовсім Франком, а якимось гібридом відомого Інтернет-мему “Упоротий лис” і дядька у вишиванці. Та щоб ні в кого не виникало сумнівів, що саме Іван Якович зображений на стіні, автор під малюнком почерком двійочника написав цитату з твору поета і підписав “Іван Франко”.
Відповідно, в місті даний стінопис почали називати “упоротим Франком”. І наче криво, косо, “упорото”, але ж, нехай і карикатурний, та все ж він, наш Каменяр, до холєри. От і виходить, як з перейменуванням міста. Начебто всі погоджуються, що марно перейменували, але взад не даш, бо ж Франко.
Зрозумівши, що фішка грає, автор вирішив не зупинятися на досягнутому й взявся за сакральне – створити стінопис з портретом загиблого героя Небесної сотні Романа Гурика. І стіну відповідну знайшов, і місце на перехресті вулиць Гурика і Мазепи, і спонсора, відповідно. І навіть намалював. Байдуже, що намальований не Роман Гурик, а просто якийсь юнак, який навіть віддалено не нагадує героя. Головне, що знизу приведена цитата “Ти станеш людиною тільки тоді, коли визнаєш свої помилки” і підпис “Роман Гурик”.
Підпис зрозуміло для чого, адже без підпису і не здогадаєшся, кого це зображено. Залишимо осторонь той факт, що автор стінопису не дружить зі шрифтами, а запитаємо наступне. До чого ця цитата, який посил вона несе в контексті життя й загибелі Романа Гурика? Гадаю, притямної відповіді ми не отримаємо.
Втім, мета цього тексту, не в тому, щоб критикувати “упоротого Франка” чи “незнайомого юнака”. Мета в тому, щоб спекуляція на історичних та героїчних сторінках української історії, для прикриття мистецької неспроможності, не стала тенденцією. Бо схоже, що до того йде.
Чого вартий лише “Героїчний студент” в проході, котрий веде до будівлі, в якій знаходиться Муніципальна комісія з благоустрою. Це не наївне мистецтво, панове, це криворукість. Але ж, певно, щиро, від душі, та й тема ж бо яка – героїчно-патріотична. І щось не збираються ніякі комісії. Натомість обиватель, не виходячи з анабіозу, аплодує стоячи.
Так, не абстракціями єдиними, тому звертатися до історичних, патріотичних і, навіть, релігійних тем ніхто не повинен забороняти. Інша справа, що робити це потрібно відповідально, без халяви.
Скажімо, які можна мати претензії до стінопису “Україна єдина” на вулиці Мазепи. З мистецької точки зору жодних. З точки зору естетики (дехто вважає, що не варто було малювати такий яскравий малюнок на історичній будівлі), можливо.
В Івано-Франківську є немало художників, котрі творили стінописи, коли це ще не стало мейнстрімом. І творили якісно. Не називаючи прізвищ (як і домовлялися) я приведу лише фото, назви робіт та рік виконання «Тіні забутих предків. Іван Миколайчук» у дворі на вул. Миколайчука,8 (2014);
«Богородиця» Вул. Гарбарська,22 (2011);
«Ісус благословляє подорожніх» завод «Автоливмаш» (2010);
зображення Андрея Шептицького на будівлі “Пласту”, що на вулиці Павлика (2015). Без пафосу, піару та професійно.
Ніхто не зобов’язаний, зрештою, любити абстракціонізм, дадаізм, чи будь-який інший “ізм”. Має право. Таке саме, як і кохатися в картинках з бісеру. Але аплодувати халтурі, лише тому, що вона спекулює на сакральних темах, мабуть все ж не варто.
ніна
Організувати флеш-моб: намалюй Бончука -малюнки принести до його будинку або до кабінету головного художника…
Не важливо
Покажи своє суб’єктивне бачення цього всього. А обсирати БИКІВ діло нехитре…
Анонім
Франко дійсно ,як упир.Та замалювати це негайно ,щоб люди не сміялись.
Анонім
А шо там за сюжети в кольорі на Павлика Це напевно юний граф Роман в Прилбичах
Анонім
Свободівське мистецтво твори через сраку. Хоча якщо дотримуватися правил сучасного мистецтва, то мурали треба малювати власним гімном і тримати його в руках, робити начерки. Як видатний лемко Енді Ворхол ))
Анонім
Мистецтво – це дуже субєктивна річ, яка завжди буде боротись за своє право існування. Критики і критика завжди були, є і будуть. Як і у мистецтві, так і в критиці має бути здоровий глузд та адекватність (обєктивно тут не може бути нічого). На жаль у Франківську склались такі взаємовідносини між творчими людьми, що вони ворогують у своєму творчому просторі, у світосприйнятті та передаванні його на полотно чи інший матеріал. Будучи архітектором, я вважаю, що мурали повинні так само погоджуватись владними органами і кваліфікованими комісіями як і вивіски зовнішньої реклами. Ми йдем у Європу, ми бачимо абстрактне бачення творців, які творять аля європейське мистецтво (послідовники Теплого міста), але не забуваєм про те, для кого це мистецтво робиться – для пересічних людей, які йдуть на роботу, в школу, чи інший заклад і хочуть бачити приємні і зрозумілі їм речі. Для іншого є музеї. Тому варто шукати золоту середину
Анонім
Погоджуюсь із кожним словом автора статті! Особливо, щодо муралу із зображенням Романа Гурика – цей т.зв. “витвір мистецтва” слід негайно замалювати! !!!
Юля Ковтун
Бикам і подобається. Бо бики вони і є бики, без смаку. Їм подавай примітивні пейзажики. Звідки їм знати що існує справжнє мистецтво, Для них Ця мазня і є мистецтво. Глибше вони мислити не можуть. Їх мозок заточений на вишиванках, бісерах. І все. Але беруться тут щось доводити. Я знаю що вас багато таких биків. Але шкода що те що робиться в мцсті, цей бикізм, який давно не цікавий нікому хто хоч трішки розуміє справжнє мистецтво.
Анонім
Ти у нас БОЖЕСТВО…
Анонім
Інколи незрозуміла мазня стає шедевром…
Не важливо
Навчи цих “БИКІВ” сприймати сучасне мистецтво. хоча би у своїх коментах!
Алекс
Справжнє мистецтво – це звучить якось по бичому . Що таке справжнє мистецтво ? Творіння Далі до нього входять ? А Андрія Верхола ? Як відносно Damien Hirst ?
Анонім
Бики повилазили…будете в своїх селах розказувати що малювати
Анонім
О ! Кацапом засмерділо
НІНА
будинку – адже відомо де він живе? Давайте влашт уємо флеш-моб “Намалюй Бончука та його “годувальника”,
А "фейс" слабо відкрити? Може це пан Бончук?
От нехай сам Бончук це неподобство змие і гроші поверне. Доречі – ХТО ПЛАТИТЬ ГРОШІ?
Анонім
Але це всерівно не опрвавдовує цих жахливих муралів, які залишились після Франко фесту!
Катерина
Заробляєш Бонччук грошенята. Встидався б таке малювати. Перестань це робити. Займися чимось іншим. Це не твоє.
Яна
Бончук, ти не художник. Ти ганьбиш себе. Краще не малюй. Як тепер батькам героя Романа Гурика ходити повз твоєї мазні.
Михайло
Ці так звані “твори мистецтва” наляпав Роман Бончук. Де він тільки не відмітився своїми шедеврами. Добування бабла поставлено на потік. Але хто приймає таку роботу, підписує акт виконаних робіт і в кінці кінців платить гроші? Він що видить, що як би не підписи під портретами, то люди би не догадалися хто то є?
Анонім
Точно карикатури, автор навів приклади дуже класних робіт на противагу, особливо Миколайчук
Борис Савчук
Ну як не соромно малювати таке. Цей з дозволу сказати горе художник, спекулює на іменах наших героїв. Не знаю хто це, та мабуть і не потрібно мені знати, Не заслуговує він на це. Краще б займався чимось іншим. Він думає що художник. Та не думаю. Він навіть не ремесник. Халтурщик. Який хоче зроби ти собі ім”я на чужій славі.
Анонім
Хай розвивається. Але те, що він натворив з Франком і Гуриком… То не Франко, а якийсь забулдига якого покусали бджоли.
Олія
Пропоную комусь намалювати Бончука і підписати Дж.Вашінгтон. І на цьому передати пензель Наступному новатору.
Коментарі закрито.