Схема, за якою була проведена оборудка не є новою. Навіть більше – за цією схемою в Україні відбувалася майже вся, так звана «прихватизація».
До 27 лютого 2014 року існувало в місті Бурштин Івано-Франківської області Державне підприємство «Рибгосп Галицький» в штаті якого рахувалося 27 чоловік. Керував підприємством Петро Мазур. Керував до 2012 року, аж поки тодішньому керівникові ІФОДА Михайлу Вишиванюку не захотілося мати на цій посаді свою людину. Цією своєю людиною став Віктор Матейко, який і очолив згадане державне підприємство. В принципі, в такій ротації кадрів немає нічого дивного. Дива почалися наступного року.
18 лютого 2013 року з’являється документ під назвою Протокол №5 загальних зборів працівників ДП рибгосп «Галицький» з якого випливає, що всі присутні на зборах працівники (22 людини) одноголосно проголосували за відмову від оренди Цілісного майнового комплексу (ЦМК) підприємства та передачу в оренду новоствореному ТзОВ «Рибгосп Бурштинський» ЦМК підприємства терміном на десять років. Під протоколом стоїть підпис голови зборів (він же керівник «Рибгоспу Галицький») Матейка В.І.
Рівно через місяць, 18 березня 2013 року, з’являється Протокол №6 про прискорення передачі в оренду ЦМК державного підприємства в оренду підприємству приватному. Вказаний виступаючий по цьому питанню Богдан Дубинський. Збори, на яких цього разу присунні 20 чоловік, одноголосно голосують за постанову невідкладно передати в оренду ТзВО «Рибгосп Бурштинський» усе майно (ЦМК) підприємства терміном на 10 років.
А що? Колектив має право. Але ось яка заковика. Працівники державного підприємства стверджують, що нічого не знали не лише про збори, але й про те, що державне підприємство, на якому вони продовжували працювати, припинило своє існування 27 лютого 2014 року. Коли взнали, то почали шукати правди, внаслідок чого, п’ятеро з них в травні 2014 року були звільнені з вже не існуючого підприємства.
26 вересня 2014 року на ім’я голови Галицької РДА Чуйка В.Т. та на ім’я прокурора Галицького району Фігеля А.А. надходить лист наступного змісту:
«Доводимо до вашого відома, що на протязі двох років керівником господарства ДП «Рибгосп Галицький» був Матейко В.І. Зборів трудового колективу по питанню передачі всього майна в оренду ТзОВ «Рибгосп Бурштинський» не було і ніхто не відмовлявся від майна ДП «Рибгосп Галицький» на користь ТзОВ «Рибгосп Бурштинський».
Під листом стоять підписи 18 працівників державного підприємства, на якому, нагадаємо, працювало 27 чоловік. Проста арифметика доводить, що не могли за передачу майна голосувати 22 людини (Протокол №5), чи навіть 20 людей (Протокол№6). До речі, серед 18-ти підписантів є й Дубинський Б.Д., який, начебто, виступав на зборах за пришвидчення передачі майна державного підприємства в оренду приватній фірмі.
Іншими словами, вісімнадцять підписантів звинувачують директора державного підприємства в підробці документів. Питається – для чого панові Матейку була потрібна подібна комбінація. А все дуже просто. Для цього варто лише розібратися, що ж це за ТзОВ таке. Дивимося довідку АБ № 646997 з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ), з якої довідуємося, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибгосп Бурштинський» має правовий статус юридичної особи, а керівником цього ТзВО є ніхто інший, як Матейко Віктор Іванович. І все стає на свої місця, чи не так? Для чого створювати щось нове і своє, якщо можна взяти державне, та ще й задурно.
Тут варто наголосити, що слідчим відділенням Галицького РВ здійснюється досудове розслідування за матеріалами кримінального впровадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1201479000000045 від 05.02.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, за фактом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.
Втім, працівники підприємства, з огляду на те, що слідство триває вже понад два роки, не дуже вірять в зацікавленні слідства довести цю справу до суду. Адже за цей період не були опитані навіть всі з 18-ти підписантів.
А ТзОВ «Рибгосп Бурштинський» тим часом продовжує працювати. Настільки успішно, що вже заборгувало лише м. Бурштин близько 700 000 гривень податків.
Що ж до звільнених працівників, то один з них, Володимир Мазур, через суд добився відновлення на роботі. Втім, уже протягом півроку керівництво ТзОВ «Рибгосп Бурштинський» ухиляється від виконання судового рішення. Інші (окрім Петра Мазура) продовжують судитися, але чи є зміст?
Схоже, внаслідок таких методів роботи слідчих органів, які є звичними не лише для нашої області, але й для цілої держави, Матейко Віктор Іванович та йому подібні можуть почувати себе достатньо безпечно.
