Далі нардеп пише, що «ця організація мотивована на корупцію, «відкати», кримінал, «дерибан»» і робить висновок – «тільки тотальний контроль громадського сектора, депутатів, щоденний щохвилинний тиск всіх небайдужих, всі можливі і неможливі методи впливу дозволять не зірвати роботи по ремонту доріг на Івано-Франківщині».
(З повним текстом можна ознайомитись тут ).
Що ж насправді криється за бажанням справедливості, яке, певною мірою, є показним?
Нагадаємо, що 4 серпня 2015 року народний депутат Олександр Шевченко з групою людей (серед яких був директор ТОВ ПБС, яке бере участь в тендері на ремонт доріг в області) увійшли в приміщення тендерного комітету Служби автомобільних доріг Івано-Франківської області і копіювали документи, які мали відношення до наступних тендерів.
У свою чергу Шевченко послався на частину 3 статті 19 Закону України «Про статус народного депутата», згідно якого народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності.
Але, за свідченням видання «Галка», Олександр Шевченко не сам ознайомлювався з документами. Тaку можливість він надав і людям, які прибули з ним. Останні не лише ознайомлювалися з конфіденційними документами, але й переписували їх і навіть фотографували.
Міліцію, яка прибула за викликом працівників САД, Олександр Шевченко просто не пустив до кабінету. Згодом він виставив звідти і журналістів, а також не допускав працівників САД на свої робочі місця. Практично, народний депутат та його люди (в тому числі й працівники ПБС) залишилися наодинці з конфіденційними документами.
Слід зазначити, що 30 липня 2015 року народний депутат України Олександр Шевченко направив Депутатське звернення на ім’я першого заступника САД Семаніва Л.Я. з проханням «Надати належним чином завірені копії пропозицій конкурсних торгів», посилаючись на вже згаданну статтю з закону «Про статус народного депутата», на що отримав відповідь, що « згідно Ст. 14 закону «Про здіснення державних закупівель» Замовник протягом усього процесу здійснення процедури закупівлі забезпечує конфіденційність інформації, наданої учасниками (учасниками попередньої кваліфікації).
Інформація щодо розгляду та оцінки пропозицій конкурсних торгів надається виключно Уповноваженому органу, органам, що здійснюють державне регулювання та контроль у сфері закупівель, органу оскарження та суду». Тому Служба автомобільних доріг може надати Олександру Шевченку «як народному депутату України можливість ознайомитись особисто в приміщенні Служби з інформацією наданою учасниками конкурсних торгів в межах описаної процедури закупівлі».
Вочевидь, народний депутат потрактував слово «особисто» надто широко, тому й прийшов у супроводі групи людей (в тому числі й з представниками фірми ПБС, причетність до якої сам депутат не заперечує).
«Статус народного депутата не дає права приходити з людьми, фотографувати і переписувати дані. Тепер будь-яка фірма може подати в суд через те, що хтось сторонній дивився їхні документи», – так прокоментував те, що відбулося начальник САД Микола Проців.
Цієї ж думки притримується й член міськвиконкому міста Івано-Франківська Вадим Войтик, який в соцмережах обурився беззаконням з боку нардепа. «Якщо не буде звернень з цього приводу до генеральної прокуратури – значить закону для Яші (так поза очі називають Олександра Шевченка – ред.) взагалі немає», – зазначив Войтик.
Наразі, САД в Івано-Франківській області повідомили «Версіям», що готують звернення до Апарату ВРУ та Генеральної прокуратури стосовно перевірки правомірності дій народного депутата України Олександра Шевченка.
Чим закінчиться вся ця історія поки що не відомо. В тому числі невідомо, якою буде доля начальника САД Миколи Проціва, на якого зараз здійснюється шалений тиск, аж до загрози звільнення.
Однак, чим пояснити таку прискіпливу увагу народного обранця до конкурсних торгів, окрім вже згаданого ним самим бажання «дешево і за європейськими стандартами будувати дороги»?
Можливо тим, що в торгах бере участь ТОВ “ПБС”, яке пов’язують з Шевченком. Також в торгах бере участь ще одна фірма «Автомагістраль», до якої, говорять, теж має відношення нардеп. Невипадково фірма “Автомагістраль” нині спільно ПБС в якості субпідрядника проводить ремонт дороги в Бібрці.
Втім – це ще не все. В конкурсі бере участь ще ТОВ “Вітаконтракшн” з с. Поляниця, яку теж пов’язують з Олександром Шевченком.
Оскільки на попередніх торгах і по лоту №1 (поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Н-09 Мукачеве-Львів), і по лоту №2 (поточний середній ремонт дороги державного значення Н-10 Стрий-Мамалига) ні ПБС, ні «Автомагістраль» не змогли запропонувати нижчу ціну, то тепер вся надія на лот №3 (поточний середній ремонт дороги державного значення Р-24 Татарів – Кам’янець-Подільський) і ТОВ “Вітаконтракшн”. Але й тут конкурент «Вітаконтракшн» ТОВ “ШляхБудЛім” пропонує меншу ціну. ТОВ “Вітаконтракшн” – 105 млн. 390 тис. 347 грн, а “ШляхБудЛім” – 105 млн.188 тис. 166 грн.
Звичайно, народний депутат Олександр Шевченко має право перевірити документи, якщо в нього виникла підозра, що конкурсні торги проходять нечесно, якщо він припускає, що мають місце «відкати», кримінал, «дерибан». І він має повне право вимагати справедливості.
Але виникає питання. Чому для перевірки своїх підозр він залучає представників фірми ПБС, яка теж бере участь у торгах, і яку пов’язують з ним. З іншого боку, очевидно, що нардеп має бути незалежним у своїх діях, а не проводити “перевірки” маючи відношення до трьох можливих виконавців робіт, а по факту дійсних учасників тендерних процедур.
Цікаво, чи буде відповідати нардеп перед законом у разі безпідставності обвинувачень? Адже схоже на те, що обранцем у даному випадку керує не лише «бажання справедливості», але й певна особиста зацікавленість в результатах тендеру.
