Система міських озер в Івано-Франківську: діло йде до гіршого

«Версії» вже піднімали проблему знищення й засмічення малих озер (так званих відстійників), які колись утворювали з міським озером єдину гідросистему. Наразі, про систему озер вже не йдеться, бо з усіх водойм залишилася лише одна – та що перед «Парк Готелем». Три роки тому, коли ми писали про цю екологічну проблему, вода в цьому озерці ще була відносно чиста вода і там навіть риба водилася. Але вже тоді голова президії Івано-Франківської обласної організації УТМР, заслужений мисливець Михайло Лущак передбачив, що із-за відсутності нормального водообігу «рано чи пізно, ця вода свою заразу знайде». Що, власне, й сталося. Озеро впевнено перетворюється в болото, з усіма наслідками. Сморід від водойми вже сам по собі є ознакою катастрофи.

З 50-х років минулого століття, коли створювалися ці штучні водойми,  їх живила річка Млинівка, котра, в свою чергу, живилася з джерел, які були в селі Крихівці. Згодом на річці Бистриця збудували насосну станцію, внаслідок чого річка обміліла, джерела пересохли і в Млинівці вода мвайже пропала. З початком будівельного буму ситуація стала ще сумнішою. В чиїсь темні голови прийшла ідея, що озера (відстійники) займають саме ту землю, яку можна забудувати. Території віддали забудовникам, озера осушили, засипали будівельним сміттям і, як наслідок, була зруйнована вся екосистема.

Гнити почало не лише озерце перед «Парк Готелем», але й головне міське озеро. Тим більше, що єдине джерело надходження води в обидва озера – річка Млинівка на даний час перетворилася в звичайнісіньку стічну канаву, якою тече вода чорного кольору. Відсутність нормальної каналізаційної системи в тому районі призвела до того, що власники супермаркетів та приватних будинків використовують Млинівку, як каналізаційний злив.

Академік Олег Адаменко зазначає, що на даний час система відстійників повністю знищена. «Цього не можна було робити. Потрібно було залишити систему невеличких ставків. Хто давав на це дозвіл – незрозуміло», – говорить науковець.

Система шлюзів між відстійниками та міським озером вже давно перебуває в неробочому стані та продовжує іржавіти. Бетонний канал, по якому поступала вода частково зруйнований. Нещодавні криворукі спроби його відремонтувати ситуації не покращили.

В травні цього року директор “Центру розвитку міста та рекреації” (так тепер називається колишнє КП “Міський парк культури і відпочинку ім. Т.Шевченка”) Руслана Василюк, визнавала, що проблема (яку, за її словами, створила попередня влада) існує й обіцяла, що для її вирішення будуть залучатися спеціалісти-екологи. Що думає з цього приводу пані Василюк зараз, як вирішується проблема і чи проводиться співпраця з науковцями з’ясувати не вдалося, бо чиновниця не відповідає на телефонні дзвінки.

Зрештою і без коментарів директора “Центру розвитку міста та рекреації” зрозуміло, що влада закриває очі на проблему, сподіваючись, що воно якось само розсмокчеться. Але ж ні – не розсмокчеться. Той факт, що навіть міське озеро поступово, але впевнено, перетоврюється на болото є яскравим свідченням загострення проблеми. Можна заплющити очі, щоб не бачити проблеми, але сморід від гнилої води все одно нікуди не подінеться.

Тим більше, що такої гнилої води в місті достатньо. Тут можна пригадати й озерце позаду спорткомплексу «Олімп» і озеро в мікрорайоні під умовною назвою БАМ, і дальне озеро в міському парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка.

Тому редакція «Версій» просить вважати цей матеріал офіційним зверненям до міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа. Питання одне – як і коли будуть вирішуватися екологічні проблеми водойм міста?