Серед політичних партій за кількістю законів лідирує Партія регіонів, її представники підготували 450 законів. Також в числі лідерів – БЮТ і НУНС, а на початку каденції Рада проголосувала навіть за 12 законів, ініційованих представниками Соціалістичної партії.
В останні роки депутати просто не звертають уваги на думку експертів Апарату ВРУ про якість законопроектів. Нерідко парламентські юристи вказують на невідповідність законопроекту іншим нормам або ж взагалі рекомендують його відхилити. Їхні зауваження в більшості випадків народні обранці ігнорують. До прикладу, в жовтні 2012 р. з 42 прийнятих законів тільки два були завізовані головним юридичним управлінням без зауважень, а з приводу шести стояла рекомендація: відхилити.
Найбільше законів ініціювали народні депутати – 625. Уряд (спочатку під керівництвом Юлії Тимошенко, а потім – Миколи Азарова) подав 516 ініціатив. Тим не менш, реально урядових законів парламент прийняв більше – часто Кабінет міністрів просуває закони через депутатів своїх політичних сил. У той же час президенти Віктор Ющенко і Віктор Янукович на двох стали авторами 64 законів. Ще 7 написали в Національному банку. НБУ втратив право законодавчої ініціативи після конституційної реформи 2004 р., але повернув його після повернення до старої Конституції.
Серед політичних партій за кількістю законів лідирує Партія регіонів, її представники підготували 450 законів. Також в числі лідерів – БЮТ і НУНС, а на початку каденції Рада проголосувала навіть за 12 законів, ініційованих представниками Соціалістичної партії.
За аналогією з парламентом VI скликання, а також у світлі розмов про чергову хвилю економічної кризи, можна припустити, що більша частина законів майбутнього парламенту буде присвячена економіці. У тому чи іншому вигляді можна очікувати повернення на порядок денний нашумілого закону про податок на продаж валюти, про збільшення ставок акцизів на різноманітні товари (у минулому скликанні, серед іншого, планомірно підвищувалися акцизи на алкоголь і сигарети). Ближче до президентських виборів 2015 р. має відбутися чергове збільшення прожиткового мінімуму і просування «соціальних ініціатив президента».
Крім того, влада не втрачає надії в 2013 р. підписати договір про асоціацію з ЄС. Одна з найістотніших його частин – правила для впровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Тому парламент повинен буде прийняти закони про скорочення мит, стандартизації товарів і послуг, санітарних та фітосанітарних норм і т.д. Також в контексті договору про асоціацію новому парламенту необхідно буде продовжувати судову реформу, розвивати законодавство по боротьбі з корупцією.
В кінці повноважень парламенту минулого скликання активізував роботу комітет Верховної ради з питань земельних відносин. Це дає підстави припустити, що нові депутати будуть активно займатися питанням землі та аграрних відносин. Так, мораторій на продаж землі до 2016 р. цілком може бути скасований – кожен рік щодо такого мораторію велися гострі парламентські дискусії,нікуди вони не зникнуть і в новому скликанні. Тим більше у світлі підготовки до прийняття законодавства про ринок землі (у вигляді одного або декількох окремих законів).
В рамках програми економічних реформ президента на 2010-2014 рр.. до Верховної ради внесено законопроект про державну допомогу підприємствам. Цей документ серйозно впливає на правила розподілу бюджетних коштів і має всі шанси бути проголосованим вже в наступному році. У той же час експерти оцінюють цей законопроект дуже критично.
В останні місяці своєї каденції парламент VI скликання проголосував за неоднозначний закон про всеукраїнський референдум. Це рішення впритул пов’язане з процесом конституційної реформи. Не виключено, що цей документ в майбутньому будуть переглядати у зв’язку із загостренням політичної боротьби навколо зміни Основного закону і спробами перенести вибори президента до парламенту. Переглядатися можуть і інші одіозні закони, наприклад, про парламентські вибори або регламенті ВРУ, які часто змінюються в залежності від політичної кон’юнктури.
Актуальним буде питання місцевих референдумів. Відповідний законопроект був прийнятий в першому читанні ще в 2011 р., і з тих пір засів у профільному комітеті.
Варто також зазначити, що столиця чекає виборів мера, рішення про проведення яких також повинна прийняти нова Рада. Очікується, що кияни зможуть проголосувати за нового градоначальника навесні 2013 р., одночасно з виборами до Київради.
Вячеслав Шрамович, http://forbes.ua