Юрій Соловей: У проекті бюджету на 2016 рік збережена економічна децентралізація

Розкажіть про особливості бюджету 2016 року? Чи позитивно він позначиться на житті українців?

Перш за все, хотілось би сказати, що парламент цього року працював набагато краще, ніж минулого: коли за одну ніч були внесені всі три бюджетні законопроекти, Податковий кодекс, Бюджетний кодекс, Закон України «Про бюджет», і депутати тоді проголосували. А цього року так не відбулося, хоча Уряд звичайно планував повторити сценарій 2015 року, проте це йому не вдалося, і парламент відіграв у цьому значну роль. Я особисто приймав участь, як член робочої групи по відпрацюванню кінцевого варіанту змін до Податкового кодексу, до Бюджетного кодексу, до Закону України «Про бюджет» і хочу сказати, що дуже багато речей ми змогли зберегти і запровадити у новий проект бюджету. Зокрема, якщо ми говоримо про Податковий кодекс, то нам вдалось у важкій дискусії з Урядом переконати його, що нам необхідно зберегти спрощену систему оподаткування, як основу для розвитку і майбутнього процвітання малого та середнього бізнесу. І це дуже важливо, що спрощена система оподаткування збережена, адже сьогодні це, по-суті, єдина стабільно працююча система, яка дає дуже серйозні наповнення до бюджетів всіх рівнів.

Друге питання, що нам вдалось зберегти – це децентралізацію української влади і збереження тих фінансових ресурсів, які отримали у 2015 році громади, якими вони сьогодні розпоряджаються. Багато хто говорить про те, як почали ремонтуватись дороги, двори, але забувають згадати, що це в першу чергу результат того, що прийняті серйозні законодавчі зміни, які перенесли фінансовий ресурс з Києва на місця. І сьогодні Уряд планував також скоротити ці видатки на місцевому рівні, але нам вдалось відпрацювати і зберегти систему децентралізації влади, зокрема, збільшити акциз, зберегти ПДФО  і збільшити його на 20% для місцевих громад, зберегти місцевий податок, який йде 100%-во у місцеві громади, а це означає, що і села і міста надалі отримують серйозний фінансовий ресурс для того, щоб розвиватись.

Поряд з тим, я хочу сказати з 2016 року вдалося у спільних дискусіях з Урядом знизити Єдиний соціальний внесок з 41 по 22%. Це те, про що довго говорили протягом останніх років, а ми це робили. Звичайно, що зниження Єдиного соціального внеску потребувало компенсаторів тому, що дефіцит бюджету пенсійного фонду виріс у порівнянні з 80 млн (2015 рік) до 172 млн. грн. у 2016 році. Звичайно, що є ряд певних негативних моментів, які сьогодні передбачені у державному бюджеті, зокрема те, що стосується сільгоспвиробників, але я знаю, що ми будемо спільно працювати для того, щоб ці речі виправити. Я думаю, що в березні місяці буде новий проект бюджету і вдасться виправити Єдиний податковий кодекс, який хоча б 5 років жоден парламент змінювати не буде.

На скільки вдалим є компроміс прийняття бюджету між Урядом та парламентом? Що варто змінити для розвитку підриємництва та сільського господарства?

Найбільш дискусивним та ключовим є питання сільського господарства. Пригадуємо, як вводилась спрощена система оподаткування для сільського господарства у 99 році і вона вносилась з метою того, щоб стимулювати розвиток села, щоб землі не простоювали. Протягом останніх 5-ти років ми є свідками того, що 100% практично можливих с/г земель сьогодні обробляється. Агробізнес – це той сектор, який приносить значні доходи певній групі людей, і тому сьогодні стоїть питання про те, чому машинобудування, приладобудування, легка промисловість, малий та середній бізнес повинні перебувати на загальній системі оподаткування, а галузь, яка приносить найбільші податки до бюджету не повинна платити жодних податків? Тому сьогодні піднялося питання про те, щоб перенести сільське господарство на загальні умови гри. Тому ми повинні запровадити однакові правила оподаткування для всіх, але з метою стимулювання тих, чи інших галузей економіки ми повинні запровадити цільові програми субсидіювання, як це працює в Європейському Союзі. Якщо ми, скажімо, говоримо про тваринництво, то у державному бюджеті повинна бути програма підтримки тваринництва, і вона буде передбачати різне: як відшкодування відсотків, так компенсацію за конкретну тварину. Ті галузі, які ми вважаєм пріоритетними в економіці, повинні відчувати підтримку держави.

Що у бюджеті 2016 року із соціальними стандартами? Чи будуть підвищення пенсій  та заробітних плат? Чи будуть депутати наполягати, щоб такі зміни відбувались протягом року?

У проекті бюджету на 2016 рік закладена індексація соціальних виплат у розмірі 12-ти %. Звичайно, що це незначні видатки і я розумію, що вони практично навіть не компенсують рівень інфляції, проте я б хотів, щоб ми повернулись на рік назад і пригадали якою була країна, часи коли у нас 5-та частина бюджету йде на видатки на оборону, коли у нас третина коштів виділяється на погашення боргів, які взяли попередні уряди, коли економіка, внаслідок окупації Криму та Донбасу втратила 30% експортного потенціалу, і звичайно, знаю, що в державі є багато популістів, які кажуть, що «все погано, і  все пропало», проте, поряд з тим, треба розуміти, що є інша сторона медалі – важка ситуація в країні, яку було прийнято після режиму Януковича, після військової агресії і тому сьогодні треба чітко балансувати видатки. Адже для чого нам виділяти 106 млдр. грн. на правоохоронну систему і на українську армію? Давайте скоротимо їх до 7 млрд, але я категоричний противник цих речей. Я вважаю, що основні стовпи Української держави, такі як армія, правоохоронна система повинні фінансуватись відмінно, адже вони є гарантом того, що не повторяться події, які мали місце рік тому, коли анексували Крим, коли де-факто анексували Схід, а це відбулось в результаті того, що українська армія, була практично зруйнована. Але сьогодні є привід говорити про оптимізм, адже Уряд закладає ріст української економіки у розмірі 2%. Я сподіваюсь, що Уряд спільно з Національним банком забезпечать стабільність української національної валюти. Сьогодні, я як профільний заступник голови комітету з питань економічної політики неодноразово піднімаю питання роботи Антимонопольного комітету і роботи Національного банку в частині відновлення кредитування малого та середнього бізнесу і кредитування промисловості.

Щодо підняття пенсій – кожен безвідповідальний політик може пообіцяти підвищення соцвиплат, проте, я як економіст скажу, давайте говорити відверто, як можна підвищити пенсії, якщо у 2015 році у нас було 16% падіння ВВП, але навіть на фоні цього всього пакет законодавства, який прийняв український парламент дозволив не знизити дохідну частину бюджету, як державного, так і місцевих, а серйозно її збільшити. Я наведу приклад по місту Івано-Франківську. Хоча багато хто зараз привласнює ці заслуги собі, проте скажіть коли востаннє за 10 років ремонтувалась вулиця Дудаєва, чи Промислова чи інші? Але в 2015 році, коли в країні війна, коли падіння ВВП, такі події мали місце. Український парламент проводить найважливішу реформу, яка дасть свій ефект через декілька років – це реформа децентралізації української влади. Я впевнений, що ми утворимо потужні територіальні громади, ми дамо їм серйозний фінансовий ресурс і тільки за таких умов, які відбулась в Польщі в 94 році, в Румунії в 98 р. в Угорщині в 96 р., а на сьогодні мають старт в Україні ми дамо поштовх для розвитку української держави.

Чи варто очікувати відставки Уряду Яценюка? А після того, дострокових парламентських виборів?

Якщо повернутись у 2007 рік, у нас така ж була історія. Президентом обрали Ющенка, Прем’єром була Тимошенко, у нас тоді також були дострокові парламентські вибори, постійна боротьба Ющенка і Тимошенко, яка привело до влади Януковича. Сьогодні ми маємо 2016 рік. І якщо говорити відверто, то у мене складається відчуття дежавю процесів 2005-2010 рр., і не треба бути великим аналітиком, щоб спрогнозувати до чого може призвести політична боротьба всередині країни. Бо тисячу років тут не було єдиної держави по одній причині – політичні чвари та розбрат призводили до того, що країною завжди керували не українці, а керували нашою державою ззовні. Так якщо внутрішня боротьба за владу переможе над здоровим глуздом, то може відбутись те, що може відбутись. Якщо говорити про відставку Уряду Яценюка, то є певний нюанс: ми сьогодні живемо у парламентсько-президентській республіці і сильна коаліція в парламенті базується на двох політичних партіях: це партія «Народний фронт», яка отримала найбільшу підтримку на минулих парламентських виборах і є фракція блоку Петра Порошенка. По суті ці дві політичні сили формують 90% основних голосів в коаліції. І тому питання про відставку Уряду Яценюка не варто виключати, проте потрібно чітко розуміти, що ми йдемо шляхом дострокових парламентських виборів, бо відбудеться розпад коаліції, вихід з неї «Народного фронту». А дострокові вибори приведуть до влади, як колись Януковича, то тепер як мінімум у восьми регіонах «Опозиційний блок». Також через незадоволення економічною ситуацією в країні, до парламенту пройдуть радикально налаштовані політичні сили, а закінчиться це все дуже погано для нашої держави. Тому владі просто необхідно навчитися знаходити компроміси, домовлятися, будувати діалог з українським суспільством через ЗМІ.

Ви один з депутатів, з хто підписався за відставку Генпрокурора. Чи буде відставка Шокіна?

Навіть незважаючи на те, що я перебуваю у фракції Блоку Петра Порошенка, є членом Антикорупційної платформи, я підписався за відставку Яреми та Шокіна. Проте я говорю зараз не про персоналії, а про ті речі, які були закладені системно в 2015 році українським парламентом і почнуть працювати в частині боротьби з корупцією. Мова йде про створення Національного антикорупційного бюро і надання дуже серйозних повноважень при розслідуванні корупційних злочинів з числа вищого керівництва держави. І сьогодні ми бачимо як Антикорупційне бюро починає працювати. Ми прийняли Закон України «Про створення Національного агентства по запобіганню корупції», бо Національне антикорупційне бюро займається тільки міністрами, головами адміністрацій, народними депутатами, генеральним прокурором. А Національне Агентство запобігання корупції буде займатися виявленням і запобіганням корупції серед нижчого числа державних службовців: це 700 тисяч чиновників. Ми забрали всі функції розслідування з прокуратури та з іншим правоохоронних органів. Ми створили національну поліцію, яка в Києві, в Одесі, у Львові і з 20-го січня почне працювати в Івано-Франківську. Все це комплекс заходів з боку парламенту задля подолання корупції. Проте з іншого боку варто говорити про серйозне підняття зарплат у державному секторі.

Як Прикарпаття освоїло ті рекордні кошти, які виділили на дороги? Чи раціонально їх використали і чи слід очікувати на гроші в 2016 році?

Це питання яким займався я безпосередньо з Анатолієм Матвієнком за підтримки всієї депутатської групи Прикарпаття. І важливо, що нам в 2015 році вдалось передбачити і запровадити окрему програму будівництва доріг в Карпатському Єврорегіоні в сумі 700 млн. гривень і це реалізувалось у нашій області, ми отримали відремонтовану дорогу Івано-Франківськ-Львів, відремонтували також нижній шар частини дороги Татарів-Кам’янець-Подільський. Я звичайно був ініціатором відповідних змін до Закону України «Про податковий кодекс», про те, щоб ввести 5-ти % акциз із реалізації пального, який би йшов в органи місцевого самоврядування і це є серйозним наповненням місцевих бюджетів. Нам вдалось переконати Уряд в тому, щоб збільшити видаткову частину Укравтодору з 3,2 млрд. до 6,5 млдр. гривень. І це вселяє оптимізм, що продовжиться реалізація програми  відновлення дорожньої інфраструктури особливо в Карпатському Єврорегіоні.

Чи будете Ви голосувати за конституційні зміни, які стосуються децентралізації та, так званого, особливого статусу Донбасу?

Це складна ситуація, через те, що суспільство введено в оману багатьма популістами, бо сьогодні вже є Закон України «Про особливості місцевого самоврядування», який ще прийнятий попереднім парламентом в 2014 році. На сьогодні цей закон вже регламентує особливості місцевого самоврядування на Донбасі. Мова йде про те, щоб записати в пункт 18 прикінцевих положень Конституції України наступне: особливості місцевого самоврядування на Донбасі та у Луганську визначатимуться окремим законом, ось про що йде мова.  Але поряд з тим, треба розуміти, що такі зміни в Конституції носять основну базу децентралізації української влади. Вони забирають адміністрації, райдержадміністрації, облдержадміністрації, а на їх місце прийдуть обрані людьми райвиконкоми, прийдуть керівники територіальних громад, керівники міст. І громада отримає можливість самостійно обирати своє керівництво. Тому скажу, що я підтримую систему децентралізації української влади, я вважаю, що сьогодні альтернативи Мінським домовленостям стосовно вирішення кризи на Сході немає і тому я швидше за все голосуватиму за відповідні зміни.