Скандал навколо замовних публікацій про майбутній обвал гривні набирає нових обертів.

Нещодавно Росія почала справжню інформаційну війну проти України – причому, руками наших же журналістів. Так, спочатку ряд видань опублікували новину з практично однаковим заголовком, в якій пророкували швидкий крах національної валюти.

Причому, головним «авторитетним джерелом» виступили безликі аналітики Ощадбанку Росії. Зокрема, вони стверджували, що ймовірність виникнення валютної кризи в Україні протягом року становить 82%. А середньорічний курс гривні в 2013 році буде 8,18 грн. за долар (у 2014 році – 8,59 грн). Правда, на чому саме Ощадбанк РФ засновує свої прогнози, ніхто не деталізував. Як і не пояснював той дивний збіг, що російські матеріали «випливли» після того, як відмова України від Митного Союзу стала набувати все більш чіткі форми.

Але навіть ці нюанси не завадили українським ЗМІ передрукувати новину. Про що говорити , якщо матеріал опублікувала «Українська правда» – флагман всіх патріотів країни? 🙂

Спочатку це здалося звичайною гонитвою за сенсацією або непрофесіоналізмом. Зрештою, перевірка фактів завжди була слабким місцем наших ЗМІ… Чого тільки варті знамениті передруки з Уарев’ю. Але буквально через кілька днів стало очевидно – українських журналістів банально купили.

І виявилося, що люди, які люблять пафосно розмірковувати на Фейсбуці про долю країни, з легкістю готові цю саму країну продати. Причому, за досить скромні гроші… Російський слід Є інформація, що людина, яка безпосередньо займалася розміщенням матеріалів у ЗМІ, є якась Ольга Корнєєва. Це – російська піарщиця, яка в Києві представляє агентство «Сообщение». За нашою інформацією, саме через неї йшло розміщення замовлених матеріалів. Це ж підтверджує і її листування з журналістами і редакторами зі взламаної пошти . А переписка, дійсно, цікава. І перш за все тим, що чи не всі українські журналісти та медіа-менеджери готові за гроші «мочити» не просто окремих політиків, а й поставити під загрозу всю фінансову систему країни.

Отже, давайте подивимося на конкретні прізвища.

Ольга Корнєєва звернулася практично у всі головні видання країни. «Сегодня», «Деньги.UA» , «Українська правда» , «Ділова столиця» , «Влада грошей» , газета «2000» , «Коментарі» , «Експерт»… Список можна ще продовжувати.

Наприклад, як зазначає заступник генерального директора з питань розміщення в діловій групі Олена Гора-Горовська, вартість розміщення даного матеріалу в журналі «Власть денег» – 69600грн (з ПДВ), а в «Діловій столиці» – 59200 грн. Правда, до цієї суми потрібно буде ще додати 10 % на роботу журналістів. Хоча можливі й істотні знижки. Як говорить Гора-Горовська – до 45 % від усієї суми.

Газета «Вісті» теж досить дорога. «При максимальному розмірі матеріалу – 6000 знаків + фото (3 /5 смуги) = 95 040 грн. з ПДВ. При мінімальному розмірі – 4000 знаків + фото (1/2 смуги) = 79200 грн. з ПДВ. Розміщення на КИЇВ : – При максимальному розмірі матеріалу – 6000 знаків + фото (3 /5 смуги) = 54 000 грн . з ПДВ – При мінімальному розмірі – 4000 знаків + фото (1/2 смуги) = 45 000 грн. з ПДВ».

Правда , єдина умова – маркування «Р» в кружечку, яка буде хоча б формально показувати, що матеріал – рекламний .

А ось «Економічна правда», виявляється, готова поставити новину без плашки реклама. Судячи з даних Корнєєвої , вона заплатила за новину про «аналітиків Ощадбанку» $ 9000 особисто редактору сайту Сергію Лямцеву. Правда , подальші матеріали брати на себе він не захотів – перенаправив на рекламний відділ, де обіцяли опублікувати статтю вже з рекламною позначкою. Як пише сама Корнєєва, «чекаю, коли виставлять ціну».

Натомість Андрій Блінов з «Експерт Україна», схоже, готовий розглянути можливість публікації без позначки реклама. Редакція навіть вислала написаний матеріал на узгодження, намалювавши кілька сторінок інфографіки . Не переживає з приводу всіляких плашок і газета « 2000». Єдине прохання – не використовувати газетний текст в інших виданнях.

Не проти поставити матеріал і газета «Сегодня». Катерина Шаповал, яка займається розміщенням у цьому виданні, переживає лише за те, що газета може не встигнути віддрукувати необхідне замовнику кількість матеріалів .

А ось у газети «Коментарі» почуття самоповаги присутнє. Але воно бореться з жадібністю. Тому гендиректор Юлія Литвинова пише, що в такому вигляді, як просить замовник, вони не зможуть опублікувати матеріал… Зате зможуть написати свою статтю! І коштуватиме це буде всього +200 у.о. – На роботу журналістів. У підтвердженні слів на адресу Корнєєвої приходить лист від Сергія Скрипника («керуючий редакційною політикою всіх наших ЗМІ» , – за словами Литвинової) , який просить погодити логіку матеріалу.

«Шкода, що ви не дали мені закінчити…»

Як бачимо , згідливі українські медіа-менеджери завжди готові поставити плече дружби братньому російському народові. Ось тільки на завершальному етапі щось завадило реалізації планів. Швидше за все, злякалися розголосу і витоку інформації. Адже про російську джинсу почав говорити весь медіа -ринок.

У підсумку , Ользі Корнєєвої довелося згорнути свою діяльність. Хоча сама піарщиця про це, очевидно, шкодує. Принаймні, це підтверджує її листування з якимось «IAElaev@mail.ru» (очевидно, куратором проекту) – стиль і пунктуація збережені «Получила сигнал стоп и смс подтверждение на вайбер. Очень жалко что не закончили программу((  Сообщите по вайберу когда мне вылетать. Здесь отчет на минуту когда я выбросила укр номер. До связи. Очень жаль что вы не дали мне закончить…».

До речі, з’ясувати, хто такий цей Елаєв, не складає труднощів – достатньо вбити в пошуковик адресу електронної пошти. Результат досить цікавий – багато посилань на людину, яка позиціонує себе , як «послідовник вчення юриста В.І. Леніна юрист Елаєв Іван Олександрович». Досить відомий у своїй сфері політичний активіст, любить фотографуватися з червоним прапором , міркувати про єдність слов’янських народів і загниваючу Європу. Ну і заодно – це юрист, супроводжуючий діяльність російського політтехнолога Гліба Павловського.

Правда , кому саме він повинен передати звіт – поки не ясно. Адже потенційно в РФ чимало сил, які могли б стати, якщо не замовниками, то проміжними виконавцями плану «завалити гривню». А звіт, варто сказати, дійсно цікавий : з прізвищами і конкретними цифрами. На нашу думку , він вартий того щоб опублікувати його без купюр. Країна повинна знати своїх журналістів – героїв. Звіт -таблиця Корнєєвої :

Скріни переписок