Зрада чи компроміс: що криється за злиттям «Батьківщини» та «Свободи» в Івано-Франківську?

«Грудью вперед бравой!

Флагами небо оклеивай!

Кто там шагает правой?

Левой!

Левой!

Левой!»

Не можемо стверджувати, що лідер ПРАВОГО ВО «Свобода» Олег Тягнибок є великим шанувальником творчості Маяковського, але переконані, що в школі він творчість цього поета таки вивчав. І «Лівий марш» в тому числі. І надихнувся. Бо як інакше пояснити те, що «Свобода» раптом «змінила ногу». То йшли правою, і раптом перейшли на ліву. А, якщо точніше, – на ліво-центриську. Мова, звичайно ж, іде про несподіване для багатьох об’єднання – ліво-центриської «Батьківщини» і правої «Свободи». Як їм вдалося вивернутися в такій Камасутрі, ми тут розглядати не будемо – це до сексопатологів. Ми розглянемо імовірні причини цієї пози. В окремо взятому івано-франківському ліжку.

Ще два тижні тому лідер місцевої «Батьківщини» Дмитро Шлемко заявляв, що він проти того, аби будь-кого підтримувати на посаду міського голови, бо це, мовляв, маніпуляції. Що змінилося за чотирнадцять днів?

Ми всі чудово пам’ятаємо скільки декалітрів лайна вилила «Свобода» на «Батьківщину» загалом і на Юлію Тимошенко зокрема. Від цього лайна сморід чути й дотепер. Але, схоже, нюх в представників від обидвох партій притупився настільки, що вони готові цілуватися. Якщо не в засос, то в щічку точно.

Втім, тут немає ніякої любові. Чистий розрахунок. Оскільки обидві партії на загальноукраїнській сцені вже взагалі не грають («Батьківщина» бере участь лише в масовках, а «Свободу» не пускають навіть в театр), то залишається одне – грати на провінційних сценах.

Звичайно, рішення про симбіоз приймалося на самій верхівці – між Тимошенко і Тягнибоком. А у нас тут, в Івано-Франківську, вже виконують цю домовленість. З однією метою – зберегти впливи на місцевомиу рівні.

Любомир Слободян, який від «Батькіщини» висувався на посаду міського голови Івано-Франківська (отримав підтримку франківців на рівні 3%), наразі є керівником фіскальної служби міста. Не факт, що він утримається на посаді, якщо міським головою стане опонент свободівця Руслана Марцінківа. Імовірно, що промовлялося про збереження певних посад за представниками «Батьківщини», в разі перемоги свободівського кандидата. Звичайно, на такі посади призначають в Києві, але все ж нагорі враховують думку місцевої влади.

З тих, хто пройшов до міської ради Івано-Франківська від «Батьківщини» можемо назвати тимчасово непрацюючого Василя Ревчука, який у міськраді минулого скликання активно співпрацював зі «Свободою» та двох підприємців: Стефана Магаса та Ярослава Гробового, котрі, імовірно, зацікавлені у “своєму” мерові та виграних тендерах за кошти міського бюджету. Тому домовленість виглядає не так політичною, а такою, що стосується  взаємовигідної співпраці.

Що до директора СШ №15 Василя Бойчука, котрий майже пройшов у раду, то тут, швидше за все, йтиме мова про впливи на Департамент освіти. Що за «чужого» кандидата стає неможливим.

На вчорашніх дебатах між кандидатами на посаду міського голови Івано-Франківська Ігором Насаликом (БПП) та Русланом Марцінківим (Свобода) представник «Батьківщини» (перший номер списку) Руслан Терешко використав ефірний час відведений для дебатів для того, щоб зачитати заяву про підтримку кандидата від “Свободи” у другому турі виборів міських голів та про консолідацію дій у місцевих радах нового скликання між ліво-центриською «Батьківщиною» та правою «Свободою».

Можна лише уявити, який когнітивний дисонанс викликала ця заява у прихильників обидвох партій.

Втім, їхнім суперникам можна лише радіти. Адже таке рішення викличе в частини електорату обидвох партій лише одне – бажання горлати «Зрада!».