«На скільки нам відомо вже з 2016-го навчального року ПНУ задіяний в освітній реформі. Наскільки активно протікає цей процес? Які його результати?»
Освітня реформа в Україні розпочалась з прийняття нового Закону України «Про вищу освіту» і Прикарпатський університет відразу ж розпочав її реалізацію. Ми одні з перших виконали норму закону про недопустимість суміщення керівних посад, коли ректор, проректор чи декан одночасно були й завідувачами кафедр. Ми також зменшили навчальне навантаження з більш, ніж 800 годин до 600 годин на рік, що значно розвантажило викладачів і дало їм змогу більше часу приділяти науковій і методичній роботі. В свою чергу студенти отримали право на вільний вибір частининавчальних дисциплін. Освітня реформа, створила також, умови для розширення автономії університетів, зокрема можливість отримання додаткових коштів від впровадження результатів наукової роботи, що дозволило створити Науковий парк «Прикарпатський університет» з метою впровадження наукових розробок викладачів і студентів та їх комерціалізацію.
З 2017 року планується, що стипендію отримуватимуть не всі студенти з усередненою четвіркою за сесію, а ті, що посіли найвищі місця в рейтингу, складеному вишами. Міністерство освіти і науки України передбачає, що на 90% місце в рейтингу визначатиме навчальна успішність, а на 10% – критерії, що визначить ВНЗ. Чи є такі критерії в ПНУ? І які вони?
Рейтинг студента – це показник успішності при здачі іспитів та заліків, чи до рейтингу додаватимуться бали за участь у громадському житті університету? Скажімо, той самий профком чи сенат?
Згідно із законом «Про вищу освіту», до 2017-го року також не всі студенти державної форми навчання отримували стипендію, а тільки від двох третин до 75% студентів державної форми навчання. В цю кількість входила як академічна стипендія (відповідно до рейтингом за результатами семестрового контролю), так і соціальна стипендія (для студентів пільгових категорій). З 2017 року діє норма, в якій академічна та соціальна стипендії розділені. Академічну стипендію отримуватимуть 40-45% студентів державної форми навчання, а соціальну – студенти пільгових категорій (державної форми навчання). Таким чином, сумарна кількість студентів-стипендіатів може не зменшитись, порівняно з минулим роком, або зменшиться істотно. При цьому суттєво, майже вдвічі збільшується розмір самої стипендії, що буде важливою мотивацією для навчання.
У нашому університеті ще задовго до цих нововведень, з 2014 року діє «Положення про рейтингове оцінювання знань здобувачів вищої освіти» у якому враховуються результати семестрового контролю успішності (згідно з вимогами, які діяли на той момент). За результатами зимового семестру 2016-2017 навчального року рейтинг буде враховувати тільки показники успішності, а починаючи з 1 вересня 2017-го року складова успішності становитиме не менше 90% і на 10% бали, які будуть враховувати участь у науковій, науково-технічній діяльності (творчій активності для мистецьких спеціальностей), громадському житті та спортивній діяльності. Остаточне рішення про розподіл цих балів буде прийнято спільно з студентськими сенатом і профкомом.
Практично щороку кількість державних місць на різних факультетах змінюється. Від чого залежить кількість бюджетників? І чи не доцільнішим було б скоротити держзамовлення до мінімуму, а, натомість, виплачувати академічні стипендії контрактникам? Як Вам таке нововведення?
Державне замовлення формується центральним органом виконавчої влади на конкурсних засадах з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях на ринку праці. Таким чином, кожного року, в залежності від прогнозу, потреби фахівців, кількість державних місць може змінюватись. Крім того, у 2016 році було запроваджено норму, за якою державні місця «йдуть» за студентом (крім педагогічних спеціальностей). Згідно з цією нормою, абітурієнти з високими балами можуть навчатись на державній формі у тих вищих навчальних закладах, які вони собі оберуть. Така ситуація є максимально зручною для вступників, але досить складною для університетів, оскільки абітурієнти прагнуть навчатися у престижних університетах. Прикарпатський університет,за нових умов прийому абітурієнтів,зумів не тільки зберегти кількість вступників з державними місцями, але й дещо збільшити.
Стосовно Вашої ідеї, дозволю собі переформулювати її так: «Приймати всіх абітурієнтів на контрактну форму, а за результатами навчання – кращим студентам надавати стипендію, яка би покривала оплату за навчання». Ідея цікава, але досвід Європейського Союзу, зокрема нашої сусідки Польщі є іншим. На денній формі навчання в державних університетах студенти навчаються безкоштовно, і тільки не більше 10 відсотків отримують стипендію – як за успішність, так і у вигляді соціальної стипендії. Враховуючи актуальну соціально-економічну ситуацію в Україні, нововведена система є перехідною та найбільш реалістичною і компромісною.
В університеті діє програма подвійних дипломів у 10 факультетах/інститутах. Розкажіть про це детальніше.
Академічна мобільність є невід’ємною складовою сучасної вищої освіти та освітнього процесу в нашому університеті. Одним з її елементів є програми подвійних дипломів з іншими закордонними університетами. Винятковою особливістю нашого університету є те, що ми маємо програми безкоштовного паралельного навчання на магістерських програмах з провідними державними університетами Республіки Польща – Варшавським університетом, Краківською гірничо-металургійною академією, Жешівським університетом, Краківським педагогічним університетом імені Комісії Національної Освіти тощо. Згідно з цими програмами, студенти, які завершили навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» та вступили на навчання до магістратури до нашого університету, мають право на програму подвійних дипломів (відповідно до угод). Навчання відбувається частково у нас, частково у Польщі (2-3 місяці в семестр) із взаємним перезарахуванням результатів навчання. Після закінчення магістерських програм, випускник отримує два дипломи – український та польський, який визнається в країнах ЄС.
Крім того, наші студенти навчаються за програмами семестрового обміну (без отримання додаткового диплома) як на підставі двосторонніх угод, так і на підставі грантів Європейських програм Erasmus+ і MobilityDirect в університетах Польщі, Франції, Румунії, Чехії. Всі програми безкоштовні для наших студентів, а учасники Erasmus+ отримують європейську стипендію.
12-річна освіта у школі – це позитив чи негатив для суспільства та університету? Як Ви вважаєте?
Внаслідок швидкого розвитку інформаційних технологій світ кардинально змінюється і нам потрібно враховувати виклики, які постали перед нами, в тому числі й в освітній сфері. Для того, щоб робити висновки необхідно, щоб реформа відбулася. Цим шляхом йдуть багато країн світу з врахуванням своїх національних особливостей.Для нас важливо наповнити змістом навчальні програми, а також врахувати психолого-фізіологічні можливості наших учнів. Особливо увагу необхідно звертати на посилення ролі природничих та математичних наук, які в останні роки занедбані в Україні. Водночас,не перевантажувати учнів, щоб вони навчались і виконували домашні завдання, а не їхні батьки, чи репетитори.
22 грудня на сесії міської ради депутати проголосували “за безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська спортивного комплексу “Олімп” з котельнею”. Чи розпочав ПНУ юридичну процедуру оскарження прийнятого міською радою рішення?
Згадана проблема оцінюється нами як правове непорозуміння, оскільки приміщення спортивного комплексу «Олімп» придбано і використовується університетом на законних підставах. Позиція колективу університету є однозначною – жодної згоди на передачу з державної у комунальну власність спортивного комплексу «Олімп» не буде.
До речі декілька днів тому саме в «Олімпі» відбувся товариський футбольний матч між командами Прикарпатського університету та Івано-Франківського міськвиконкому, в якому взяв участь голова міста Руслан Марцінків. Це була добра нагода ознайомитися з діяльністю спорткомплексу, і всі дійшли до одного висновку про потребу об’єднати зусилля у пошуку коштів на реконструкцію спорткомплексу. Тому наш наступний крок полягає опрацюванні механізму надання дитячо-юнацьким спортивним секціям міста можливості проводити тренування в спортивному комплексі “Олімп”, що здійснюється вже роками, а також розглянути питання співфінансування інфраструктури об’єкту з коштів місцевого та державного бюджетів.
У соцмережах активно обговорювали інформацію, що, начебто, ректор І.Цепенда посилав викладачів ПНУ у відпустки на 14 днів за власний кошт. Писали, навіть, про «дірку» в бюджеті закладу. Прокоментуйте це, будь ласка.
Фінансові труднощі не є виключно проблемою Прикарпатського національного університету. Більшість університетів України опинилися в скрутній фінансовій ситуації внаслідок складної соціально-економічної ситуації, яка розпочалась у 2013 році та поглибилась внаслідок російської агресії, а також жорсткої конкуренції з університетами Центральної Європи, насамперед Польщі. Саме тому завдання ректора і його оточення полягає у виробленні вірної стратегії та прогнозування можливих негативних тенденцій, які потрібно уникнути. Протягом останніх років у колективі склалися відверті і довірливі відносини. Ректорат інформує колектив про можливі труднощі і пропонує шляхи виходу. Стратегічні рішення, в тому числі чи йти у відпустку за власний рахунок, приймаються на Конференції трудового колективу. “Дискусії” в соціальних мережах, як ми знаємо, досить часто здійснюють дві-три особи, а громаду цікавлять конкретні факти. На сьогодні Прикарпатський національний університет, згідно з міжнародними та всеукраїнськими рейтингами є найкращим ВНЗ Прикарпаття, навчає у своїх стінах більше половини всіх студентів області і залишається найбільшим платником податків від фізичних осіб до бюджету міста Івано-Франківська. Серед університетів Західної України нас випереджають тільки три університети, які були засновані в кінці XVIIIі XIXстоліть. Можу запевнити, що станом на 1 січня 2017 року університет немає заборгованості із виплати заробітної плати, стипендій, комунальних послуг та інших виплат.
Протягом 2016 року ПНУ відвідало 25 іноземних делегацій. Відомо також, що і наші викладачі часто бувають в університетах за кордоном. Хто фінансує ці поїздки?
Які результати міжнародного співробітництва. Чи є спільні із закордонними партнерами проекти? Яка користь від цього студентам?
Протягом останніх років законодавство не дозволяло фінансувати поїздки своїх працівників за кордон, тому відрядження відбувалися за рахунок приймаючої сторони, виділених коштів у межах грантових програм, академічної мобільності, а також за власні кошти працівників університету. Ми частково фінансуємо прийом міжнародних делегацій (харчування, проживання) в межах коштів виділених у кошторисі університету на представницькі витрати. У цьому році ми витратили на прийом іноземних делегацій більше 90 тис. грн., тобто не повних 4 тис. дол. США. Багато це чи мало? Наведу один приклад. За останні три роки тільки за підтримки Варшавського університету 11 викладачів і аспірантів отримали стипендію уряду РП для молодих науковців. Собівартість такої стипендії складає 11 тис. дол. США. А це тільки невелика частка грантів і стипендій, які університет має внаслідок активної міжнародної діяльності. Я вже згадував про академічну мобільність та безкоштовну програму подвійних дипломів для наших студентів. В даний час університет бере участь у чотирьох освітніх європейських проектах розвитку за програмами ErasmusK2 та Tempus, а цесотнітисячєвро, якійдуть на потреби університету. Тільки в рамках престижної програми НАТО «Наука за ради миру» спільно з університетом Газі (Анкара, Туреччина), у цьому році закупленоустаткування для наукових досліджень на суму 95 тис. євро.
На даний момент подано і готується низка нових заявок на конкурсне фінансування з міжнародних фондів. Умовою перемоги у таких конкурсах є широка міжнародна співпраця, яка є неможливою без особистих зустрічей і контактів.
Які новації чекають студентів та вступників у наступному навчальному році?
Найкращі абітурієнти зможуть ознайомитись з цією інформацією на сайті університету, але нововведенням у цьому році будуть виключно електронні заяви, які подаватимуться на денну і заочну форми навчання для здобуття ступеня бакалавра. При вступі будуть враховуватися сертифікати ЗНО 2016 і 2017 років.Остаточний конкурсний бал буде балансуватися регіональним, галузевим, сільським та першочерговим коефіцієнтами.Розширений також перелік категорій вступників, що мають право вступати за результатами вступних іспитів або ЗНО тощо. Отож, запрошуємо абітурієнтів до Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника!
