Безкоштовна приватизація франківської землі – дивовижно, але факт!

Так можна безкоштовно, наприклад, приватизувати земельну ділянку в мікрорайоні «Пасічна». Ми опишемо схему безкоштовної приватизації міської землі на прикладі одного з підприємців, який «провернув таку справу» у мікрорайоні №7 – територія між Калуським шосе та Дем’яновим Лазом.

У 2004 році ця земля була запроектована для малоповерхової забудови. Після проектування, міський виконавчий комітет затвердив умови конкурсу на право забудови даного мікрорайону та створив конкурсну комісію. Міська влада в першу чергу хотіла цю землю надати підприємцям для ведення бізнесу. Відповідно, саме такі проекти перемагали на конкурсі. Бізнесмени вигравали, затверджували проект, укладали договір оренди, а будували по-факту не споруди для комерції, а приватні житлові будинки.

Поставимо себе на місце людини, яка хоче виграти конкурс і отримати частину міської землі. Реєструємося фізичною особою-підприємцем з можливістю діяльності по ремонту та технічного обслуговування приладів і побутової техніки. Такий вид бізнесу чудово підходить під пріоритети конкурсної комісії. І, оскільки ми хитрі підприємці, в другій частині проекту нашої майбутньої споруди, де займатимемося комерцією, передбачимо надбудовані, прибудовані, чи вбудовані житлові приміщення. Як показує практика, немає значення «з якого боку» ми додамо житлові приміщення. Головне – в першій частині проекту ми дотримуємося вимог. Відтак, на комісію подаємо проект будівництва споруди для ремонту та технічного обслуговування приладів і побутової техніки з надбудовою житлових приміщень.

Виграємо конкурс, готуємо документацію і підписуємо договір про оренду земельної ділянки. Далі ми спокійно забуваємо про проект і будуємо те, що насправді хочемо. Реєструємо право власності на об’єкт будівництва, платимо юристу за організацію кількох законних «лазівок» і через рік-два земля наша разом з будинком.

Таким «інвестором», до прикладу, став приватний підприємець Петро Євгенович Недільський. В 2004 році йому надали дозвіл для проведення проектно-пошукових робіт на будівництво споруди побутового обслуговування населення з надбудовою житлових приміщень. Приміщення під бізнес Недільський мав будувати за адресою вул. Гімназійна, 15.

У 2007 році Петро Недільський пише заяву міському голові Івано-Франківська з проханням дати йому дозвіл на саме будівництво цих комерційних приміщень, а через місяць МВК дає такий дозвіл. Підприємець укладає договір оренди землі і починає будову, яка перетворюється з комерційної на повноцінний приватний житловий будинок.

Цей будинок площею 229,6 м2 по вул. Гімназійна, 15 отримав свідоцтво на право власності у 2008 році. Власником нерухомості юридично вписали не підприємця Недільського, який орендує землю, а Петра Недільського як просту фізичну особу. Саме право власності видано на підставі розпорядження міського голови від 29 грудня 2007 р. Але в оригіналі цього розпорядження Петро Євгенович Недільський не числиться.

Уже маючи зареєстрований житловий будинок, Петро Євгенович робить останній крок для безкоштовної приватизації земельної ділянки. Оскільки земля надана саме підприємцю Недільському, то для приватизації землі підприємець змушений викупити землю. Але він йде на маленьку хитрість.

Івано-Франківська міськрада приймала рішення про безоплатну передачу землі у власність на підставі документів із землеустрою та висновку управління архітектури від 18 червня 2008 року, а цей документ магічним чином зареєстрований на Дмитра Олексійовича Федоріва, а не підприємця Недільського. Дивовижно, але факт.

Якщо коротко, то підроблене розпорядження міського голови, для отримання свідоцтва про право власності на об’єкт нерухомості і підроблений висновок дозволив безплатно приватизувати землю.

Схожими схемами, юридичними маніпуляціями чи підробкою документів користувалися спритні підприємці як 10 років тому, так і зараз втілюють в життя досвід поколінь. Як результат, на 6 гектарах малоповерхової забудови, яка була призначена для облаштування підприємницької діяльності та обслуговування населення, виросли приватні садибні житлові будинки.

Уже в 2013 році влада Івано-Франківська, напевне, зрозуміла масштабність земельних маніпуляцій і підлаштувала земельну документацію під існуючий стан справ. Івано-Франківська міська рада розробила і затвердила корегований детальний план території комплексної забудови мікрорайону №7. В оновленому плані території міська архітектура і депутати назвали територію, яка видавалася підприємцям під бізнес, «територією садибною забудови». Цим міська влада узаконила кілька сотень самочинних будівництв на території між Калуським шосе і Дем’яновим Лазом.

В середньому, одна земельна ділянка в цьому мікрорайоні коштує рівноцінна 2-кімнатній квартирі. Свої «сотки» комунальної землі підприємці отримували досить оперативно. А протягом цього часу на земельній черзі Івано-Франківського МВК тисячі людей роками сподівалися на законом передбачену земельну ділянку. До цієї черги тепер приєдналися і учасники війни на Сході. Але і міська, і обласна влада «розводить руками», бо запевняє, що вільної території для бійців АТО уже нема. Дивовижно, але факт.