Політична «розтяжка» в Івано-Франківську: УКРОП готує своїх виборців до зради?

Після обрання Руслана Марцінківа міським головою досі не вирішеним залишається питання із більшістю в міськраді, яка фактично й забезпечує «функціонування» будь-якого мера в Україні. Про те, хто ж увійде до нової більшості в міській раді обласного центру та яким буде розподіл сил? Сьогодні про це найбільше говорять в кулуарах “білого дому”.

Адже, не маючи достатньої кількості дієвих «штиків» в раді, міський голова Марцінків скоріш за все виглядатиме як «весільний генерал».

Спробуємо з’ясувати, як розвиватимуться події.

За результатами виборів, у міській раді, де загальна кількість депутатів – 42, більшість мандатів має ВО «Свобода» – 14 обранців. Партія Блок Петра Порошенка «Солідарність» має 9 мандатів, Політична партія «Об’єднання «Самопоміч» – 6 депутатів, політична партія «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» – 6, політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 4 та Українська Народна Партія – 3.

Та не все так просто. 14 депутатів-свободівців – цe більше ніж у інших, але далеко не більшість у раді. Тому деяким представникам політичних партій треба буде «подружитись» задля консенсусності у прийнятті ріше.

Оскільки перед виборами ВО «Батьківщина» заявила про свою підтримку ВО «Свобода», вже ясно, що саме ця політсила увійде до більшості. Хоча вони по-суті різняться політичними поглядами («Батьківщина» сповідує соціал-лібералізм, а «Свобода» – націоналізм), та мають надзвичайно конфліктну історію взаємин на політичній арені (за часів прем’єрства Юлії Тимошенко саме Свобода була інструментом для жорсткої критики БЮТу).

Отож, маємо те, що маємо: 14 свободівців + 4 з «Батьківщини» = 18 депутатів. А з іншого боку є 9 депутатів від БПП «Солідарність» + 3 депутати від «УНП» (які також підтримали кандидата від «Солідарності» на виборах), то є вже 12. Залишились «Самопоміч» та «УКРОП».

Тут варто згадати про те, що мером Львова знову обрали Андрія Садового. Свою роль у «львівських процесах» відіграла президентська партія, яка перед другим туром заявила про підтримку лідера «Самопомочі». Саме це, згідно заяв львівських політологів, посприяло перемозі Садового у другому турі. Також відомо, що на рівні ВРУ, «Самопоміч» досі залишається у коаліції. Тож за логікою речей в міськраді Івано-Франківська, до 12-ти депутатів («Солідарності» та «УНП») можна доплюсувати ще 6 депутатів Самопомочі. Тоді маємо вже 18-ть.

18 проти 18, що ж робити? Не забуваймо, що є ще 6 депутатів від «УКРОПу». Саме ця політсила, яка до виборів нікому не обіцяла підтримки, у раді все ж таки має визначитись з ким «дружити». Фактично зараз «УКРОП» володіє «золотою акцією» і до кого вони примкнуть, – той і матиме більшість у раді.

Як відомо, на всеукраїнському рівні «УКРОП» об’єднався зі «Свободою». Чи буде так і в Івано-Франківську? Принаймні, після заяви про підтримку Марцінківа за два дні до другого туру виборів міського голови в Івано-Франківську, очільник міської організації УКРОПУ Олег Головенський на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук у іронічній формі спростував таку інформацію.

«Щодо інтерпретацій і аналізу заяви цетрального органу УКРОПу.

Івано-Франківська міська організація не робила жодних заяв про підтримку когось із кандидатів в мери Івано-Франківська в 2 турі.

Щодо заяви Політради партії про підтримку демократичних кандидатів і протидії узурпації і реваншу, то чому всі одразу ж майже одноголосно вирішили, що Марцінків – демократичний кандидат, а Насалик представляє реваншистів та узурпаторів?))) Можливо якраз навпаки – Насалик – демократичний кандидат)))), а Марцінків – реваншист і узурпатор? Це вже вирішувати всім особисто)», – йдеться у дописі.

Утім, вже після оголошення результатів другого туру місцевих виборів Головенський відверто похвалив Марцінківа. В коментарі сайту КУРС той поспішив заявити про те, що новообраного міського голову «свободівця» Руслана Марцінківа він вважає відкритішим для контролю з боку громади, а отже, й безпечнішим, ніж його опонент в другому турі кандидат від БПП «Солідарність» Ігор Насалик.

Враховуючи ще й те, що Олег Головенський в Івано-Франківську є правою рукою Олександра Шевченка, кандидата від цієї політсили на посаду міського голови, його позицію скоріш-за-все можна вважати відповідною до позиції самого приватівського нардепа.

Версія про можливе об’єднання стає ще ближчою до реальності враховуючи «слабкість» Олександра Леонідовича до тендерів на дороги. Багато хто з франківців ще не забув передвиборчих заяв нардепа від БПП Юрія Луценка про те, що навіть свій вихід з фракції БПП (як заявляв УКРОП: «бандитської влади»), Шевченко відтягував доти, доки «не порішав» тендер на ремонт дороги Івано-Франківськ – Львів та деяких інших доріг.

До того ж, місцевий УКРОП матиме шанс стати ключовим елементом «свободо-мерського угрупування». Для прикладу, отримати ряд важливих посад, скажімо, голів бюджетної або земельної комісії чи кількох членів МВК, або заступника міського голови, керівників кількох департаментів або комунальних підприємств.

Чи розуміє при цьому Шевченко, який неодноразово заявляв про попередню владу в Івано-Франківську, як про «корупційну гідру», а точніше про «свободо-мерське злочинне угрупування», що для багатьох виборців підтримка «УКРОПУ» «Свободи» буде як мінімум не логічною?

Об’єднавшись із націоналістами в міськраді УКРОП в обласному центрі Прикарпаття фактично зрадить своєму виборцю, який згідно даних предвиборчої соціології був найбільше не задоволений роботою «Свободи», зокрема функціонуванням ЄРЦ, відповідним ремонтом доріг, політичним популізмом, корупцією та узурпацією влади в Івано-Франківську.

Що переможе: ієрархічність та підпорядкування верхівці в «УКРОПі» чи місцевий інтерес? Частина експертів каже, що Шевченко найімовірніше таки дасть команду об’єднатись з «корупційною гідрою Свободи».

Як би там не було, наразі івано-франківський «УКРОП», володіючи «золотою акцією» в міській раді, фактично знаходиться на так званій «політичній розтяжці». Виконавши рішення центрального органу партії, об’єднавшись зі «Свободою», опозиційна до Свободи політсила на міському рівні, ймовірно, втратить значну частину електорату, які почуватимуть себе зрадженими.

Те саме стосуватиметься і частини прихильників «Свободи», яких кілька місяців перед місцевими виборами добряче «дресирували» проти особи Олександра Шевченка та діяльності УКРОПу на Прикарпатті. Не варто забувати й про «добрих людей» із когорти політичних конкурентів цих двох сил, які допоможуть донести відповідні «меседжі» в маси…

А втім, у розклад сил може втрутитись місцева «Самопоміч», яка зрадивши БПП та перейшовши під крило івано-франківських «свободівців», розкладе всі крапки над «і». Те саме може стосуватись і окремих депутатів від самого БПП. Але це вже зовсім інша історія…