“Свобода” оголосила “культурну війну” Івано-Франківську?

Схоже слава перегідрольної білявки на лабутенах не дає спокою деяким депутатам обласної ради. Особливо відзначився депутат від ВО «Свобода» Василь Попович, який дуже активно виступав проти фінансування фестивалю. Протестував він, як це заведено в свободівців, прикриваючись патріотичними гаслами.

««Для чого нам це? В час війни. Я не розумію. Може нам краще Незалежність гідно пошанувати, ніж якийсь там Порто Франко Гогольфест?», – рвучи на грудях уявану вишиванку патетично запитував у присутніх Попович.

Начальник управління культури Володимир Федорак намагався пояснити стурбованому депутату, що це міжнародний фестиваль сучасного мистецтва, на який мають приїхати відомі українські та закордонні виконавці, художники, літератори, актори, кінематографісти, режисери.

Володимир Федорак

Заступник міського голови Івано-Франківська Олександр Левицький намагався донести до свідомості свободівця, що цей фестиваль міська влада сприймає, як подію імеджеву для Івано-Франківська. Та все марно. Василь Попович був невблаганний. Можливо він не знав слова «імеджеву». Натомість він жваво реагував на знайоме зі шкільної програми прізвище.

Олександр Левицький

«Що має Гоголь до Івано-Франківської області?» – демонстрував він депутатам свої знання в українській літературі. Втім, гадаю, з усіх творів Миколи Васильовича він зможе назвати лише «Вечори на хуторі біля Диканьки». І то лише тому, що було таке кіно. Бо невтямки інтелектуалу Поповичу, що ГОГОЛЬFEST – це лише назва така, а насправді ГОГОЛЬFEST– це щорічний мультидисциплінарний міжнародний фестиваль сучасного мистецтва, більшість подій якого до 2010 року відбувалися у Києві в приміщенні музею «Мистецький арсенал». Програма фестивалю складається з п’яти напрямків: театр, музика, кіно, література та візуальне мистецтво. Попович же певно думає, що в Івано-Франківську планують провести за 95 тисяч щось на зразок Сорочинського ярмарку.

Мережа вже жваво відгукнулася на культурний, чи радше –антикультурний рівень депутата, але ми не будемо приводити тут всі епітети, якими нагородили Василя Поповича, адже ми видання, сподіваємося, пристойне.

Але кілька цитат івано-франківців все ж наведемо.

Любомир Стринаглюк  – поет, колишній очільник івано-франківської «Свободи»:

«Україна воює зараз саме за цінності і за культуру, за розвиток і свободу без лапок. Хіба ні? А ГогольFest – це якраз та українська культура – жива, відкрита, сучасна, інтелектуальна, – яка неможлива без свободи і яка є, власне, цією свободою».

Любомир Стринаглюк

 Володимир Гайдар  – колишній головний архітектор Івано-Франківська:

«Фестиваль матиме назву ПОРТО ФРАНКО – ГОГОЛЬФЕСТ. Це об’єднані досвід і зусилля. В жодному разі не йдеться про насаджування чогось чужого. З одного боку – це потужний досвід, фестивальна практика і дієва методика, з іншого – місцевий контент. Не робіть передчасних висновків, а долучайтесь до спільної роботи над Станіслав(вів)ським продуктом.) (Ваші друзі художники вже підготували багато пропозицій. Поспілкуйтесь)))

Щодо програми – в четвер, 25 лютого, заплановано пресконференцію, на якій буде представлено основні розділи програми.

 ….навіть ріпак має стадії зростання і визрівання. Не поспішайте заганяти комбайни)».

Володимир Гайдар 

 Ярема Стецик  – музикант, художник, дизайнер:

«оу)) шароварна война відкритого типу)) здивувало аж … за всю історію гогольфесту тільки декілька івано-франківців покєгли планку мистецької цінності. а тут такий культурний прокольчік від своїх ))) Гогольфест – це найбільша збірка несувенірної нової України. це наймасштабніша культурна революція».

Ярема Стецик

Також «Версії» звернулися за коментарями до депутата обласної ради, голови фракції «Самопоміч» Тараса Виноградника та до директора муніципального Центру сучасного мистецтва, мистецтвознавця Анатолія Звіжинського.

Тарас Виноградник: «Культуру, освіту, мистецтво обов’язково потрібно фінансувати. В першу чергу це має робити держава, а вже потім благодійники. Подібні фестивалі потрібні та необхідні.

Але якщо проводити паралелі з військовим подіями в країні , то не можна робити це вибірково (необхідно й інші фестивалі заборонити, прем’єри в театрах, тощо). Щодо об’ємів фінансування різних заходів , то для цього є спеціалісти (фахівці , та ж “гуманітарна” комісія).

Ми ж хочемо популяризувати місто, розвивати туризм (промо міста), а в це необхідно вкладати кошти.

На біг-борди та передвиборчі агітки в місті деякі політичні сили витратили набагато більше, ніж 95 тисяч.

Щодо нашої фракції – підтримуємо проведення різноманітних фестивалів, котрі піднімають реноме міста, краю».

Тарас Виноградник

Анатолій Звіжинський: «Не знаю скільки і на які заходи закладені кошти в обласному бюджеті щодо культури на цей рік, це вибір депутатів котрих обирали люди божі, але в міському бюджеті на культурні заходи в 2016 році обіцяно 2 мільйони гривень, тому сума в 95 тисяч зовсім не критична, навіть кумедна, адже мова йде про фестиваль міжнародного рівня, яким себе зарекомендував Гогольфест. З іншого боку й надалі багато розмов йде про перспективну туристичну галузь, але ніколи не говориться про те – на що туристам тут дивитися, що слухати. Одні Карпати – трохи нудно і малоінтелектуально. Зрештою, потрібно, як мінімум, спробувати, що це таке і як воно тут прозвучить, а отже – підтримати. Бо багато закликів – проявляйте ініціативу, а коли вона з’являється, починають “розумні” закиди. Боязнь і страхи перед новим, навіть з “логічними” поясненнями, – ще одна зі “зрад”, котрими нашпиговані “розмовляючі голови”. Тому, Миколу Гоголя, з таких позицій варто позиціонувати зрадником краю і відмовитися від згадування його імені, може таким чином виховаємо розумних і незіпсованих нащадків. Свого часу без міжнародної бієнале “Імпреза” не сформувався б “Станіславський феномен”, фішка, завдяки котрій місто в п’ятірці культурних осередків країни тримається й дотепер. Тому й “Порто-Франко Гогольфест” хороший шанс перевірки багатьох на зрілість, свіжість сприйняття, незашореність. Гогольфест 2015 пройшов під мото “мистецтво війни” – цьому теж треба вчити».

Анатолій Звіжинський

Не хотілося б вкотре нагадувати цю відому історію, але, гадаю, для депутата Поповича та тих, хто співає з ним в унісон, варто б про неї нагадати, хоча й навряд чи вони її колись чули.

Під час війни з гітлерівською Німеччиною прем’єр-міністру Вінстону Черчиллю принесли на підпис проект бюджету. Він його полистав і здивовано спитав: «А де витрати на культуру?». Йому сказали, що не до культури під час війни. На що він відповів: «А для чого ми тоді воюємо?».

Сер Вінстон розумів, що без культури немає держави і саме за культуру держави потрібно воювати в першу чергу. Але ж він був сером та аристократом…

І на закінчення хотілося б нагадати нашим політикам різноманітного штибу, які деруть носа так, наче вхопили Бога за бороду. Всі (я маю на увазі освічену частину суспільства) знають такого американського письменника як Ернест Гемінгвей. Але навряд чи хтось з цих освічених зможе назвати, я вже не прошу імена всіх президентів США, які керували країною за життя письменника, а бодай ім’я президента, який сидів в Білому Домі в рік смерті Гемінгвея.

Тим більше ніхто не зможе назвати губернатора якогось штату на Середньому Заході США в той час. Я вже мовчу про ім’я мера, якогось містечка розміром з Івано-Франківськ на тому ж Середньому Заході. А про рядового члена міської управи, або сенату штату взагалі говорити не доводиться. А вони теж свого часу задирали носа й вважали, що вирішують глобальні питання.

А Гемінгвей просто пив улюблений дайкірі й писав книжки. Навіть під час війни.